СІМНАДЦЯТА КАТИЗМА
МОЛИТВИ НА ПОЧАТОК
Благословенний Бог наш, завжди нині повсякчас і на віки віків. Амінь
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.
Господи, помилуй. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (12)
МОЛИТВА ДО СВЯТОЇ
ЖИВОНАЧАЛЬНОЇ ТРОЙЦІ
Всесвята Тройце, Боже і Творче всього світу! Поспіши направити серце моє, щоб я, почавши з увагою мовити ці богонатхнені псалми, що їх Святий Дух устами Давида видихнув, закінчив добрими ділами. Нині я, недостойний, хочу їх мовити, але, відчуваючи своє незнання, молюся, припадаючи до тебе і просячи твоєї помочі, та взиваю: Господи, направ розум мій і стверди серце моє, щоб не падав я духом через слова уст, але через розуміння мовленого веселився і приготувався до творення добрих діл, на яких учуся. І, освітлений добрими ділами, нехай стану на суді твоїм праворуч з усіма вибраними твоїми. І нині, Владико, благослови зі щирого серця заспівати, мовлячи так:
Прийдіте, поклонімся цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
ПСАЛОМ 118
Щасливі ті, що їх дорога бездоганна, що ходять за Господнім законом.
Щасливі ті, що його свідоцтва пильнують, шукають його всім серцем.
Вони не чинять беззаконня, вони його путями ходять.
Ти повелів заповіді твої, щоб пильнувати вельми.
О, якби мої дороги були певні, щоб зберігати твої установи!
Тоді б я не осоромився, вважаючи на всі твої веління.
Я буду щирим серцем тобі дякувати, навчаючись твоїх присудів справедливих.
Я берегтиму твої установи, не покидай мене зовсім.
Як юнак берегтиме чистою свою дорогу? Пильнуючи її за твоїм словом.
Усім моїм серцем я тебе шукаю; не дай мені відхилитись від заповідей твоїх.
Я в моїм серці сховав твоє слово, щоб не згрішити проти тебе.
Благословен єси, о Господи! Навчи мене твоїх установ.
Устами моїми я звіщаю усі присуди уст твоїх.
Я радуюсь дорогою твоїх свідоцтв понад усі скарби.
Про твої заповіді буду роздумувати і на стежки твої буду вважати.
Установами твоїми я втішатимусь, я не забуду твого слова.
Добре чини з твоїм слугою, щоб я міг жити й твоє слово пильнувати.
Відкрий мої очі, щоб я міг бачити дива закону твого!
Я – на землі чужинець, не крий від мене велінь твоїх.
Моя душа умліває, бажаючи ввесь час присудів твоїх.
Ти погрозив гордим, отим проклятим, що від велінь твоїх блудять далеко.
Візьми від мене сором і зневагу, бо я беріг твої свідоцтва.
Хоча князі, розсівшись, говорять проти мене, слуга твій роздумує про твої установи.
Бо твої свідоцтва – моя втіха, вони – мої дорадники.
Душа моя до пороху прилипла, оживи мене за твоїм словом.
Я оповів мої дороги, і ти вислухав мене; навчи мене твоїх установ!
Дай мені зрозуміти дорогу заповідей твоїх, і про чудеса твої я буду роздумувати.
Тане душа моя від смутку, постав мене на ноги за твоїм словом.
Дорогу неправди відверни від мене, подай ласкаво закон твій.
Я собі вибрав дорогу правди, доставив присуди твої перед собою.
Я пристав міцно до свідоцтв твоїх; о Господи, не дай мені осоромитись!
Дорогою велінь твоїх поспішатиму, бо ти пошириш моє серце.
Навчи мене, о Господи, дороги установ твоїх, триматимусь її на кожнім кроці.
Дай мені розум, і я берегтиму закон твій, зберігатиму його усім серцем.
Настав мене на стежку велінь твоїх, у ній бо моя втіха.
Нахили моє серце до свідоцтв твоїх, не до наживи.
Поверни мої очі, щоб не дивились на марноту! Живи мене на твоїй дорозі!
Утриваль твоєму слузі твоє слово, що веде до страху перед тобою.
Відверни від мене сором, котрого я боюся, бо присуди твої добрі.
Глянь, я твоїх заповідей прагну; живи мене по твоїй правді.
Нехай прийде, о Господи, на мене твоя милість і твоє спасіння по твоєму слову.
І я відповім тим, що кепкують з мене, – бо я звірився на твоє слово.
Не забирай з уст моїх слів правди, бо я на присуди твої надіюсь
і пильнуватиму закон твій завжди, по віки вічні.
І я ходитиму в обширі, бо заповідей твоїх шукаю.
Я промовлятиму перед царями про твої свідоцтва -і не осоромлюся.
Втішатимуся веліннями твоїми, -я їх люблю.
І до твоїх велінь буду здіймати мої руки, – я їх люблю, і буду роздумувати про твої установи.
Згадай слузі твоєму твоє слово, бо ти подав мені надію.
Оце моя відрада в моїм горі, що твоє слово мене оживляє.
Горді глузують з мене вельми, та від закону твого я не відхиляюсь.
Я згадую, о Господи, твої присуди споконвічні – і утішаюсь.
Обурення охопило мене супроти беззаконних, що покидають закон твій.
Твої установи піснями для мене стали у долі мого вигнання.
Я згадую, о Господи, ночами твоє ім’я і бережу закон твій.
Це була моя частка, що я беріг твої заповіді.
Доля моя – Господь; я мовив: Берегтиму твоє слово.
З усього серця прошу у тебе ласки: змилуйся надо мною по твоєму слову!
Я роздумую про мої дороги і спрямовую мої стопи до твоїх свідоцтв.
Спішивсь я і не барився, велінь твоїх щоб пильнувати.
Мене обплутало мотуззя беззаконних, але я не забув закону твого.
Опівночі я встану тебе прославляти -за твої присуди справедливі.
Я приятель усім тим, що тебе бояться і заповідей твоїх пильнують.
Земля, о Господи, повна твоєї ласки навчи мене твоїх установ.
Добре вчинив еси з твоїм слугою; Господи, за словом твоїм.
Навчи мене доброго розуму й знання бо я здаюся на твої веління.
Поки я не був іще упокорений, блукав я тепер же я пильную твоє слово.
Ти добрий і доброчинний; навчи мене твоїх установ.
Горді кують на мене брехні, я ж усім серцем бережу заповіді твої,
їхнє серце, мов жир, ситне; а я твоїм законом утішаюсь.
Добре мені, що був упокорений, щоб установ твоїх навчитись.
Ліпший для мене закон уст твоїх, ніж гори золота й срібла.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Руки твої мене створили й укріпили; настав мене, і я велінь твоїх навчуся.
Ті, що тебе бояться, побачивши мене, розвеселяться, бо я надіюся на твоє слово.
Знаю, о Господи, що твої присуди справедливі і що ти упокорив мене по правді.
Милість твоя, молю, нехай мене потішить, за словом твоїм до слуги твого.
Хай твоє милосердя зійде на мене, і я буду жити, бо закон твій – моя відрада.
Хай поб’є сором гордих, що мене незаслужено гнітять, я ж над твоїми заповідями буду роздумувати.
Хай повернуться до мене ті, що тебе бояться і відають твої сві доцтва.
Хай моє серце буде бездоганним у твоїх установах, щоб мені не осоромитись.
Душа моя знемагає за твоїм спасінням, на слово твоє я надіюсь.
Очі мої знемоглися за твоїм словом, кажучи: Коли мене потішиш?
Бо я став, мов бурдюк у димі, але установ твоїх не забуваю.
Скільки його, того віку, у слуги твого? Коли ти над гонителями моїми суд учиниш?
На мене яму викопали горді, а це не за законом твоїм.
Усі твої веління – правда; мене незаслужено гонять, подай мені допомогу!
Вони мене ледве зо світу не зігнали, та заповідей твоїх я не покинув.
Живи мене за твоєю ласкою – я пильнуватиму свідоцтво уст твоїх.
Повіки, Господи, слово твоє твердо стоїть на небі.
Від роду й до роду твоя правда. Ти укріпив землю, і вона стоїть твердо.
За твоїми присудами усе стоїть сьогодні, усе бо тобі служить.
Якби закон твій та не був відрадою моєю, я був би вже загинув у моїм горі.
Повіки заповідей твоїх я не забуду, бо ними мене оживляєш.
Твій я: спаси мене, бо я заповідей твоїх шукаю.
Чигають грішники на мене, мене погубити; я ж на свідоцтва твої вважаю.
У кожній досконалості кінець я бачив; твоя ж заповідь широкосяжна.
Як я люблю закон твій! Він моє повсякденне розважання.
Мудрішим за моїх ворогів робить мене твоє веління, бо воно зо мною завжди.
Понад усіх моїх учителів я став розумним, свідоцтва бо твої – моє розважання.
Більш, ніж старі, я розумію, бо я беріг твої заповіді.
Від усякої лихої стежки стримую я ноги, щоб пильнувати твоє слово.
Від присудів твоїх не ухиляюсь, бо ти мене навчаєш.
Які солодкі твої слова для мого піднебіння, -для уст моїх солодші меду!
Твоїми заповідями я став розумний, тому й ненавиджу всяку неправдиву стежку.
Слово твоє – світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці.
Я поклявся й постановив пильнувати твої присуди справедливі.
Смутний я понад міру! О Господи, живи мене за твоїм словом!
Зволь, Господи, прийняти уст моїх жертву і навчи мене твоїх присудів.
Життя моє у небезпеці завжди, але закону твого я не забуваю.
Поставили безбожні сильце на мене та я від заповідей твоїх не відхилився.
Твої свідоцтва – спадщина моя повіки, вони бо радість мого серця.
Я нахилив моє серце виконувати твої установи. повіки й на кожнім кроці.
Я ненавиджу двоєдушних, а люблю – закон твій.
Ти захист мій і щит мій, на слово твоє я надіюсь.
Гетьте від мене, беззаконні, і я буду пильнувати веління мого Бога.
Підтримай мене за твоїм словом, щоб я міг жити; не дай, щоб я моєї надії стидався.
Підтримай мене, і я спасуся, на твої установи завжди вважатиму.
Осоружні усі ті тобі, що від установ твоїх відходять, бо неправда – їхня думка.
Усіх грішників землі вважаєш за жужель, тим і люблю твої свідоцтва.
Тіло моє тремтить від страху перед тобою, я присудів твоїх боюся.
Я творив суд і справедливість, – гнобителям моїм мене не видай.
Будь запорукою слузі твоєму на благо, нехай не гнітять мене горді.
Очі мої знемоглися, чекаючи на твоє спасіння, на слово твоєї правди.
Вчини з твоїм рабом за твоєю ласкою і навчи мене твоїх установ.
Я твій слуга, настав мене на розум, щоб я спізнав твої свідоцтва.
Час Господеві діяти! Порушили закон твій.
Тим і люблю твої веління, над золото, над щире.
Тому всі твої заповіді я визнаю за справедливі; кожну неправедну стежку ненавиджу.
Дивні твої свідоцтва, тому душа моя їх пильнує.
Слова твої, відкрившись, просвітлюють, дають розуму простим.
Широко відкриваю уста мої, прагну, бо я велінь твоїх бажаю.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Обернись до мене й змилуйся надо мною, як ти звичайно робиш із тими, що люблять твоє ім’я.
Кроки мої спрямуй за твоїм словом, не дай ніякій кривді запанувати надо мною.
Визволь мене від гніту людини, і твої заповіді я пильнуватиму.
Світи твоїм обличчям на слугу твого і навчи мене твоїх установ.
Потоками з очей моїх ллються сльози, бо не додержується більш закон твій.
Ти – справедливий, Господи, і праві твої присуди!
Ти заповів твої свідоцтва в справедливості й великій правді.
Моя горливість мене виснажила, бо противники мої забули твоє слово.
Глагол твій – понад усяку пробу, і слуга твій його любить.
Малий я, і гордують мною, та заповідей твоїх не забуваю.
Справедливість твоя – справедливість вічна, і закон твій – правда.
Напасть і горе на мене напосіли, веління твої-моя відрада.
Свідоцтва твої- вічна справедливість; дай мені розуму, і я буду жити.
З усього серця взиваю: Вислухай мене, Господи! – я установи твої буду пильнувати.
До тебе я взиваю: Спаси мене! Я берегтиму твої свідоцтва.
Удосвіта встаю і допомоги благаю, надіюся на слово твоє.
Очима випереджую нічні сторожі, щоб розважати над твоїм глаголом.
Почуй мій голос, за твоїм милосердям, Господи, живи мене, як звик єси робити.
Наблизились гонителі мої несправедливі, а від закону твого віддалились.
Близько єси, о Господи, і всі твої веління – правда.
Віддавна з твоїх свідоцтв знаю що ти їх заснував навіки.
Поглянь на моє горе й визволь мене, бо я не забуваю закону твого.
Обстань за мою справу й викупи мене! Живи мене за твоїм словом!
Далеко від грішників спасіння, бо вони твоїх установ не шукають.
Милість твоя, о Господи, велика; живи мене, як звик єси робити.
Сила гонителів та противників у мене, але від твоїх свідоцтв я не ухилявся.
Бачу відступників я і бриджуся ними, бо не пильнують слова твого.
Глянь, як я заповіді твої люблю! Господи, живи мене за твоїм милосердям.
Початок твого слова – правда, і вічний кожний присуд справедлисти твоєї.
Князі мене безвинно гонять, та твого слова боїться моє серце.
Радію твоїм словом, неначе той, хто знайшов велику здобич.
Я ненавиджу кривду й гидую нею, люблю закон твій.
Сім раз на день я тебе хвалю за твої присуди справедливі.
Глибокий мир тим, що закон твій люблять, – вони не спіткнуться.
Надіюсь на твоє спасіння, Господи, веління твої виконую.
Душа моя свідоцтва твої пильнує і любить їх вельми.
Пильную заповіді твої і свідоцтва твої, бо всі мої дороги перед тобою.
Нехай моє благання, Господи, до тебе дійде, дай мені розум за твоїм словом.
Нехай моя молитва прийде перед тебе, визволь мене за твоїм словом.
Нехай мої уста хвалу возносять, бо ти мене твоїх установ навчаєш.
Язик мій хай співає твоє слово; всі бо твої веління – справедливі.
Рука твоя хай буде готова допомогти мені, бо твої заповіді я собі вибрав.
Я прагну, Господи, твого спасіння; закон твій – моя відрада.
Нехай моя душа живе й тебе хвалить, і твої присуди нехай мені допоможуть.
Блукаю, мов вівця, що заблудила; шукай слугу твого, бо я велінь твоїх не забуваю.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Багатомилосердний, премилостивий Господи і всього добра дателю, Чоловіколюбче і всього всесвіту Володарю багатоіменний, Владико і Господи! Бідний і вбогий я, та осмілююся назвати чудове, страшне, святе ім’я твоє, перед яким усе творіння небесних сил, шануючи, зі страхом тремтить. Тут на землі ти виявив промисел незбагненного твого чоловіколюб’я посланням улюбленого твого Сина, що його ти від одвічного лона твоєї Отцівської слави нерозлучним божеством видихнув, щоб людей з ангелами в одну спільноту з’єднати. Пом’яни, Господи, мого лінивства смирення: хоч я бруд і порох, але тебе, невимовне світло, кличу, бо обложений я тілесною неміччю, яку милостиво Слово твоє понесло і смертю своєю звільнило душі наші від неволі ворожої, щоб сподобити нас усіх, що вірою ярмо труду твого на себе взяли, бути спільниками слави твоєї, від якої сатана облудний відпав. Помилуй мене, затуманеного гріховними помислами, піднеси мій розум, заглушений терням лінивства і ожеледдю непокірности. Утверди серце моє, щоб для тебе горіло; очам моїм джерело сліз пошли і на кінець виходу душі моєї з тіла вчини мене непорочним твоїм угодником, наставляючи мене на сердечний подвиг для тебе. Пом’яни, Господи, батьків моїх милосердям твоїм, усіх рідних моїх, сестер і братів, друзів і сусідів, (імена, за кого молимося) і всіх православних християн, – і спаси нас молитвами всіх святих. Прийми на твою честь ці псалми й молитви, які говорив я перед тобою, і нехай не буде тобі мерзенним моління це із зітханням. Бо милостивий ти і чоловіколюбець, і тебе, безначального Отця, славимо, з єдинородним твоїм Сином і з Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Чеснішу від херувимів, і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Слава: Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос, істиний Бог наш, молитвами Пречистої своєї Матері, силою чесного й животворящого Хреста, заступництвом святих небесних сил безплотних, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших Антонія й Теодосія та інших чудотворців печерських, усіх святих української землі, святого пророка Давида і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Амінь.