Євангелія від Йоана 15,16

15. Ісус – правдива виноградина 1-11; завіт любови 12-17; ненависть світу до Ісуса та його учнів 18-27

1 «Я – виноградина правдива, а мій Отець – виноградар. 2 Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує він. А кожну, яка вроджує плід, він очищує, аби ще більше плоду давала. 3 Уже і ви чисті – , словом, яким промовляв я до вас. 4 У мені перебувайте – а я у вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в мені. 5 Я виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, – той плід приносить щедро. Без мене ж ви нічого чинити не можете. 6 Якщо хтось у мені не перебуває, той, мов гілка, буде викинутий геть і всохне; їх бо збирають, кидають у вогонь, – і вони згоряють! 7 Коли ж ви в мені перебуватимете, і мої слова в вас перебуватимуть, – просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас. 8 Тим Отець мій прославляється, коли ви плід щедро приносите, – тож і учнями моїми станете. 9 Як мене Отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте у моїй любові! 10 А в любові моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого Отця і в його любові перебуваю. 11 Я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна. 12 Це моя заповідь, щоб ви любили один одного, як я вас полюбив! 13 Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає. 14 Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви – друзі мої. 15 Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об’явив, що чув від Отця мого. 16 Не ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід, а й щоб усе, про що б ви тільки попросили в Отця в моє ім’я, дав вам. 17 Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! 18 Ненавидить вас світ – то знайте: мене він ще перед вами зненавидів. 19 Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ. 20 Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали – зберігатимуть і ваше. 21 Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене. 22 Якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх! 23 Хто ненавидить мене, той і Отця мого ненавидить. 24 Був би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, – гріха не мали б вони. А так – ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого. 25 Але щоб здійснилося слово, яке в законі їхньому записано: Зненавиділи вони мене без причини! 26 Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене. 27 Та й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку.»

16. Святий Дух та його діяння 1-16; після смутку розлуки – тривала радість 17-24; заключні слова Ісуса 25-33

1 «Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2 Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові. 3 Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали. 4 Сказав же я вам це, щоб ви нагадали те, що я вам говорив, коли прийде ота година. Спочатку не мовив я вам того, бо я був з вами. 5 Тепер же я іду до того, хто послав мене, – і жаден з вас мене не питає: Куди йдеш? 6 Та що я вам це сказав, то серце ваше смутку сповнилося. 7 Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, – пришлю його до вас. 8 І коли прийде він, то переконає світ у грісі, у справедливості, і в засуді: 9 щодо гріха – бо не вірують у мене, 10 щодо справедливости – бо йду до Отця мого, і ви мене вже не побачите; 11 щодо засуду – бо князь цього світу засуджений. 12. Багато ще я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині. 13 Тож коли зійде той, Дух істини, він і наведе вас на всю правду, – він бо не промовлятиме від себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане. 14 І прославить він мене, бо з мого візьме і звістить вам. 15 Усе, що Отець має, – моє. Тим то й сказав я вам, що він з мого візьме і звістить вам. 16 Ще трохи, і ви не побачите мене більше, і знову ще трохи, – і побачите мене: я бо йду до Отця.» 17 Тоді деякі з його учнів заговорили між собою: «Що воно значить те, що він говорить: Ще трохи, і ви мене не побачите, а знову ще трохи, і побачите мене? І оте: Я йду до Отця?» 18 Казали, отже: «Що воно означає, оте трохи, про яке він говорить? Не знаємо, що він хоче сказати!» 19 Ісус же, відаючи, що вони бажають його спитати, мовив до них: «Розпитуєте один одного, що я хотів сказати словами: Ще трохи, і мене не побачите, і знову ще трохи, і побачите мене? 20 Істинно, істинно говорю вам: Голоситимете, ридатимете, світ же радітиме. Журитиметесь, але журба ваша у радощі обернеться. 21 Журба жінці, коли вона народжує, бо година її вибила. А вродить дитятко – з радощів, що людина на світ народилася, вже й пам’яті про болі нема! 22 Оце й ви нині в журбі. Але я вас знову побачу, і зрадіє ваше серце, і ніхто ваших радощів від вас не відбере. 23 І того дня ви не будете питати мене нічого. Істинно, істинно кажу вам: Чого б ви тільки попросили в Отця, – він дасть вам у моє ім’я. 24 В ім’я моє досі ви не просили нічого. Просіте ж – і ви одержите, щоб радощів ваших було вщерть. 25 Оповідав я вам про те притчами. Надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас, лише – одверто про Отця звістую вам. 26 Ось того дня проситимете ви в моє ім’я, – і я вже не кажу, що за вас Отця буду благати: 27 Отець бо й сам любить вас, бо ви мене полюбили і повірили, що я від Бога вийшов. 28 Я вийшов від Отця і прийшов на світ – і знову полишаю світ і до Отця повертаюсь.» 29. Мовлять до нього учні: «Ось заговорив ти одверто, і ніякої не оповідаєш притчі. 30 І спізнали ми тепер, що ти всевідущий, тож не потрібно тобі, щоб хтось тебе запитував. Ось тим і віруємо, що від Бога єси вийшов.» 31 Відповів їм Ісус: «Віруєте нині? 32 Ось надходить година – і тепер вона, – коли то ви розсієтеся кожен у свій бік, а мене самого полишите. Та я не сам, бо зо мною – Отець. 33 Сказав я вам це, щоб ви мали в мені мир. У світі страждатимете. Та бадьортеся! Я бо подолав світ.»