Второзаконня 15,16

15. Відпустний рік 1-6; опіка вбогими 7-11; невільництво наслідком заборгованости 12-18; приписи про первістків тварин 19-23

1 «При кінці кожного сьомого року робитимеш відпуст. 2 А відпуст полягає ось у чому: кожен, хто позичив своєму ближньому, подарує йому свою позику; не буде вимагати її від свого ближнього, ані від свого брата, відколи об’явлено відпуст на честь Господа. 3 Від чужинця можеш собі вимагати; але те, що належиться тобі в твого брата, відпустиш йому. 4 Та, зрештою, й не буде в тебе вбогого, бо Господь напевно благословитиме тебе в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, – 5 але тільки тоді, коли ти слухатимеш голос Господа, Бога твого, і пильно виконуватимеш усі заповіді, що оце я заповідаю тобі сьогодні. 6 Господь, Бог твій, поблагословить тебе, як був тобі обіцяв, так що ти позичатимеш багатьом народам, а сам не будеш позичати ні від кого; володітимеш багатьма народами, а вони не володітимуть тобою. 7 Коли ж у тебе буде убогий, хто-небудь із твоїх братів, у якомусь твоєму місті на твоїй землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, ти не будеш твердий серцем, ані не буде скудною рука твоя супроти вбогого брата; 8 ні – ти радо даси з своєї руки й охоче позичиш йому, скільки в біді, в яку він упав, йому потрібно. 9 Гляди, щоб у твоєму серці не зродилась ось така грішна думка: надходить, мовляв, сьомий рік, рік відпусту! – та й станеш споглядати лихим оком на свого рідного брата, й не даси йому нічого; він закликав би тоді Господа проти тебе, й ти взяв би гріх на себе. 10 Дай йому щедро й не смутись у своєму серці, що даєш йому, бо за цей учинок Господь, Бог твій, поблагословить тебе у кожній праці й у всіх починах рук твоїх. 11 Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі. 12 Коли запродасться тобі твій брат, єврей чи єврейка, і прослужить шість років у тебе, в сьомому році відпустиш його від себе на волю. 13 Але як відпускатимеш його від себе на волю, то не будеш відпускати його з порожніми руками. 14 Обдаруєш його щедро з твоєї кошари та з твого току, й з твоєї винотоки; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому. 15 Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі та що Господь, Бог твій, визволив тебе; тому таке я заповідаю тобі сьогодні. 16 А коли він скаже до тебе: Не хочу я йти від тебе, тому що люблю тебе й дім твій, – або що добре йому в тебе, 17 то ти візьмеш шило і проколеш йому вухо проти дверей, і він буде тобі довіку рабом. Так само зробиш і з рабинею твоєю. 18 Не жалуй, що відпускатимеш його на волю, бо за шість років він заробив тобі вдвоє більше, ніж становить наймитова плата; і Господь, Бог твій, поблагословить тебе в усьому, що робитимеш. 19 Кожного первака самця, що вродиться тобі з великорослої й дрібної скотини, присвятиш Господеві, Богу твоєму. Не запряжеш до роботи первака твого бугая і не стригтимеш первака з твоєї отари; 20 щороку їстимеш його перед Господом, Богом твоїм, на місці, що його вибере Господь, Бог твій, ти сам і твій дім. 21 Коли ж у нього буде якась вада, чи кульгаве, чи сліпе воно, чи матиме якийсь інший ґандж, то не приноситимеш його в жертву Господеві, Богу твоєму. 22 В своїй оселі їстимеш його, нечистий і чистий однаково, як лань та оленя. 23 Тільки крови його не споживатимеш; виллєш її на землю, як воду.»

16. Пасха 1-8; Зелені свята 9-12; свято кучок 13-15; свята з паломництвами 16-17; судді 18-20; поганський культ 21-22

1 «Додержуй місяця Авіва й святкуй Пасху на честь Господа, Бога твого; бо в місяці Авіві, вночі, вивів тебе Господь із Єгипту. 2 Принесеш Господеві, Богу твоєму, в пасхальну жертву високорослий і дрібний скот на місці, що його вибере Господь, щоб на ньому пробувало його ім’я. 3 Не їстимеш з пасхальною жертвою нічого квашеного; сім день їстимеш з нею опрісноки, хліб скрухи, бо втікаючи, ти поквапно вийшов з Єгипетської землі; щоб доки життя твого на світі, ти згадував день оцього виходу з Єгипетської землі. 4 Сім днів у всім краю твоїм, щоб не було видно закваски, а й з м’яса, що його принесеш у жертву першого дня ввечорі, щоб нічого не зоставалося до ранку. 5 Не можна тобі приносити пасхальну жертву в якомунебудь із твоїх міст, що їх Господь, Бог твій, хоче тобі дати, 6 а тільки на місці, що його Господь, Бог твій, вибере, щоб там пробувало його ім’я, мусиш принести свою пасхальну жертву ввечорі, як заходитиме сонце, тієї днини, коли ти виходив з Єгипту. 7 Варитимеш і їстимеш її на місці, що його вибере Господь, Бог твій; а ранком ти знову вернешся до твоїх наметів. 8 Шість день їстимеш опрісноки, а сьомого дня будуть урочисті збори на честь Господа, Бога твого; нічого не робитимеш. 9 Полічиш собі сім тижнів; з того часу, коли почнуть жати серпом хліба, починай одлічувати сім тижнів; 10 і святкуватимеш свято седмиць на честь Господа, Бога твого, приносивши щирою рукою те, що даватимеш, як благословить тебе Господь, Бог твій. 11 І веселитимешся перед Господом, Богом твоїм, ти і твій син і твоя дочка, і твій слуга, і твоя слугиня, і левіт, що в твоїх містах, і чужинець, і сирота, і вдова, що серед вас, на місці, що його вибере Господь, Бог твій, щоб на ньому пробувало його ім’я. 12 Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипті, й додержуй пильно цих установ. 13 Свято кучок святкуватимеш протягом сімох днів, як збереш урожай з току й винотоки. 14 Ти веселитимешся під час того свята, ти і твій син і твоя дочка, твій слуга і твоя слугиня, і левіт, і приходень, і сирота, й удова, які живуть у твоїх містах. 15 Сім днів будеш святкувати свято на честь Господа, Бога твого, на місці, що його вибере Господь; бо Господь, Бог твій, благословитиме тебе в кожнім урожаї твоїм і в усякому ділі рук твоїх, і будеш сповнений радости. 16 Тричі на рік увесь твій чоловічий рід являтиметься перед Господом, Богом твоїм, на місці, що його він вибере: на празник опрісноків, на свято седмиць і на свято кучок; але не буде показуватись перед Господом з порожніми руками: 17 кожен по своїй спромозі з дарами, якими Господь, Бог твій, поблагословить тебе. 18 Суддів і урядовців настановиш собі в усіх своїх містах, що їх Господь, Бог твій, хоче тобі дати, за твоїми поколіннями, щоб судили народ справедливим судом. 19 Не викривлятимеш законів, не вважатимеш на особу й не братимеш дарунків, бо дарунки засліплюють очі мудрих і викривляють слова справедливих. 20 Ти мусиш чинити по щирій правді, щоб жити на світі й безпечно володіти землею, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати. 21 Не встромлюй в землю паля ні з якого дерева коло жертовника Господа, Бога твого, що його спорудиш, 22 і не став ніякого стояна, що Господеві, Богові твоєму, ненависний.»