Вихід 19,20

19. Прихід у Синайську пустиню 1-15; об’явлення Боже 16-25

1 Третього місяця по виході з Єгипетської землі, того ж самого дня, сини Ізраїля прибули в Синай-пустиню. 2 Рушили вони з Рефідиму і, прибувши в Синай-пустиню, отаборились у пустині. Отаборився там Ізраїль навпроти гори. 3 А Мойсей вийшов до Бога. І заговорив Господь голосно з гори до нього: Так скажеш домові Якова, і об’явиш синам Ізраїля: 4 Ви бачили самі, що я зробив єгиптянам, як ніс я вас на орліх крилах і привів до себе. 5 Тож коли щиро слухатиметеся мого голосу й дотримуватиметеся мого завіту, будете моєю особливою власністю з-поміж усіх народів, бо моя вся земля. 6 Ви будете в мене царством священиків, народом святим. Ось і слова, що їх маєш переказати синам Ізраїля. 7 Прийшов Мойсей, покликав старійшин народу і виклав перед ними все те, що повелів йому Господь. 8 Усі ж люди відповіли одностайно, кажучи: Усе, що сказав Господь, зробимо. І переказав Мойсей слова народу Господеві. 9 Господь сказав Мойсеєві: Ось я прийду до тебе в густій хмарі, щоб народ чув, як розмовлятиму з тобою, та щоб вірив тобі довіку. І переповідав Мойсей слова народу Господеві. 10 Господь сказав Мойсеєві: Йди до людей та й освячуй їх, сьогодні й завтра; нехай повиперають одежу свого, 11 і стануть готові до третього дня, бо третього дня зійде Господь на очах усього народу на Синай-гору. 12 Ти окреслиш для людей з усіх боків межі і попередиш: бережіться, виходити на гору, а то й не доторкайтесь її підніжжя. Хто доторкнеться до гори, тому смерть. 13 Ніхто нехай не доторкається до неї, бо буде побитий камінням або прошитий стрілою. Чи то людина, чи скотина, – не останеться живим. А як протяжно засурмлять у ріг, тоді зійдуть на гору. 14 Спустивсь Мойсей з гори та й освятив людей, і повиперали вони свою одежу. 15 Він сказав людям: Будьте готові на третій день; не сходьтеся з жінками. 16 Третього дня, як розвиднялося, загриміли громи, спалахнули блискавки, й тяжка хмара нависла над горою, страх могутньо засурмило в ріг, і задрижали всі люди в таборі. 17 Вивів Мойсей людей до Бога з табору, і стали вони під горою. 18 Гора ж Синай уся димувала від того, що Господь у полумені спустився на неї. І підіймався той дим, мов кіптява з горна, а вся гора стрясалася вельми. 19 А трубний звук гучав дедалі голосніш та голосніш; Мойсей говорив, а Бог відрікав йому у громі. 20 Господь спустився на Синай-гору, на вершину гори, і покликав Мойсея на верх гори, і піднявсь Мойсей. 21 Господь сказав до Мойсея: Спустись, остережи людей, нехай не продираються до Господа, цікаві подивитись, а то багато з них загине. 22 Та й священики, що приступають до Господа, нехай освятяться, а то Господь поб’є їх. 23 І сказав Мойсей Господеві: Не можуть люди йти на верх Синай-гори; сам бо ти перестеріг нас словами: визначи, мовляв, навколо гори межі та зроби її священною. 24 Тоді Господь сказав до нього: Йди наниз та вийди знову, і Арон з тобою; священики ж і люди нехай не рвуться почерез границю, щоб вийти на верх до Господа, а то поб’є їх. 25 І зійшов Мойсей до людей та переповів їм це.

20. Заповіді Божі 1-17; страх серед народу 18-21; закон про жертовник 22-26

1 Тоді Бог промовив усі ці слова, кажучи: 2 Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з землі Єгипетської, з дому неволі. 3 Нехай не буде в тебе інших богів крім мене. 4 Не робитимеш собі ніякого тесаного кумира, ані подобини того, що вгорі, на небі, ні того, що внизу, на землі, ні того, що попід землею, в водах. 5 Не падатимеш перед ними ниць і не служитимеш їм, бо я Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що караю беззаконня батьків на дітях до третього й четвертого покоління тих, хто ненавидять мене, 6 і творю милосердя до тисячного покоління тим, хто люблять мене і бережуть заповіді мої. 7 Не прикликатимеш імени Господа, Бога твого, марно, бо не пустить Господь безкарно того, хто прикликає його ім’я марно. 8 Пам’ятай на відпочинковий день, щоб святити його. 9 Шість днів працюватимеш і робитимеш всяке діло твоє. 10 День же сьомий – відпочинок на честь Господа, Бога твого; не робитимеш ніякого діла сам, ані син твій, ані дочка твоя, ані раб твій, ані рабиня твоя; худоба твоя, ані чужинець, що перебуває в твоєму дворі. 11 Бо шість днів творив Господь небо і землю й море, і все, що в них, а сьомого дня відпочив; тим і благословив Господь сьомий день і освятив його. 12 Шануй твого батька і матір твою, щоб довголітній був ти на землі, що Господь, Бог твій, дасть тобі. 13 Не вбиватимеш. 14 Не чужоложитимеш. 15 Не крастимеш. 16 Не свідкуватимеш ложно на ближнього твого. 17 Не зазіхатимеш на дім ближнього твого; не пожадатимеш жінки ближнього твого, ані раба його, ані рабині його, ані вола його, ані його осла, ані чогонебудь, що належало б ближньому твоєму. 18 Коли ж увесь люд спостеріг грохіт грому та блискавки і трубний гомін і гору димучу, затремтів од страху і затримався оддалеки. 19 І сказали Мойсеєві: Ти говори до нас, і ми слухатимемо, а Бог нехай до нас не промовляє, а то повмираємо. 20 Сказав Мойсей до людей: Не бійтесь; це лише щоб випробувати вас, прийшов Бог, та щоб острах його постійно був з вами, щоб ви не грішили. 21 І поставали люди оддалеки, а Мойсей приступив до темної хмари, де був Бог. 22 Господь сказав Мойсеєві: Так промовиш до синів Ізраїля: Ви бачили, що з неба я розмовляв з вами. 23 Не виробляйте собі поруч мене ні богів срібних, ні богів золотих не робіть собі. 24 Жертовник із землі спорудиш мені і приноситимеш на нім усепалення свої, і мирні жертви свої: овець твоїх і волів твоїх. На всяке місце, де я захочу, щоб прославлялось моє ім’я, я прийду до тебе і поблагословлю тебе. 25 Коли ж з каменя будуватимеш мені жертовник, не споруджуй з тесаного каменя; бо коли оброблятимеш його різцем твоїм, то й опоганиш його. 26 Також не будеш сходити сходами до жертовника мого, щоб не відкрилась перед ним нагота твоя.