Біблія щодня

Книга Осії 4,5,6

4. Загальне зіпсуття

1 Слухайте слово Господнє, діти Ізраїля, бо в Господа суд із мешканцями краю: нема бо правди, ані милосердя, ні знання Бога в краю. 2 Невірні клятьби, брехні, душогубства, крадіж та перелюби! Прорвано перепони, кров ллється без упину! 3 Ось чому край сумує, і кожний, хто живе в ньому, зневажає разом із звірем у полі й птахом у небі, ба й риба в морі гине. 4 А все ж таки нехай ніхто не докоряє, ніхто нехай не ганить; до тебе бо, священику, у мене справа! 5 Тому спотикатимешся удень, і пророк теж спотикнеться уночі з тобою. І матір твою я погублю. 6 Народ мій гине через брак знання. Тому, що ти відкинув знання, – то й я тебе відкину від мого священства; забув ти про закон Бога твого, – то й я твоїх синів забуду. 7 Що більш їх множилося, то більш вони грішили проти мене; я славу їхню переміню на ганьбу. 8 Вони живуть з гріхів мого народу, душа їхня до його беззаконности змагає. 9 Та що буде з народом, те й із священиком: я його покараю за його поведінку, я йому відплачу за його вчинки. 10 І вони їстимуть, але не будуть ситі; блудуватимуть, але не будуть розростатись, бо занедбали на Господа вважати. 11 Блуд, вино й муст розум відбирають. 12 Народ мій у свого дерева шукає ради, і палиця його майбутнє його звіщає, бо дух блудництва зводить їх з дороги; блудуючи, вони від свого Бога відступили. 13 На вершинах гір вони приносять жертви та по пагорбах палять кадило, під дубом, під тополею та теребинтом, бо тінь їхня мила. Тому ваші дочки блудують і ваші невістки перелюб творять. 14 Я не скараю дочок ваших, коли будуть блудувати, ані невісток ваших, як будуть перелюб творити, бо вони ж самі з блудницями набік відходять, приносять жертви з розпусницями при святинях; а народ без тями гине. 15 Коли вже ти, Ізраїлю, блудуєш, то нехай би вже не провинювавсь хоч Юда! Ой, не ходіте у Гілгал і не здіймайтесь у Бет-Авен, та не кляніться: Як жив Господь! 16 Ізраїль бо впертий, як телиця вперта; хіба Господь може пасти їх, як ягня, по лугах розлогих? 17 Ефраїм злигався з бовванами, – лиши його. 18 Коли мине їх пияцтво, вони беруться до блудництва; князі його кохаються в безчесті. 19 їх схопив вітер у свої крила, вони стидатимуться своїх жертовників.

5. Погроза карою: Бог відступиться від Ізраїля

1 Слухайте це, о священики! Вважай, доме Ізраїля! Прихили вухо, доме царський, бо вам суд належить! Бо ви були пасткою у Міцпі і сіткою розіп’ятою на Таворі. 2 Відступники погрузли глибоко у вбивствах, та я провчу їх усіх. 3 Знаю я Ефраїма, та й Ізраїль не схований від мене. Тепер бо ти, Ефраїме, блудуєш, – сплюгавлений Ізраїль. 4 Учинки їх не дозволяють їм повернутися до свого Бога, бо дух блудництва в них усередині, і вони Господа не знають. 5 Але Ізраїля гординя буде свідчити проти нього. Ізраїль та Ефраїм спотикнуться об свою провину, і Юда теж спотикнеться з ними. 6 Вони йдуть з вівцями своїми та волами Господа шукати, але вони його не знайдуть: він від них ухилився! 7 Вони зламали віру Господеві, бо чужих дітей сплодили: тепер же новий місяць пожере їх і поля їхні. 8 Трубіть у ріг у Гівеа, у сурму в Рамі; вдарте на сполох у Бет-Авені – позаду тебе, Веніямине! 9 Ефраїм стане пусткою в день кари; я сповіщаю над колінами Ізраїля річ певну. 10 Князі юдейські скидаються на тих, які пересувають межі. Я виллю на них, немов воду, гнів мій. 11 Пригноблений Ефраїм, судом побитий, бо уподобав собі за марнотами ходити. 12 Тому буду для Ефраїма міллю і порохном для дому Юди. 13 Коли ж Ефраїм побачив свою неміч і Юда – свою рану, пішов Ефраїм до Ашшура, а Юда до великого царя звернувся; та він вас вилікувати не здолає, ні вигоїти рану вашу. 14 Бо я буду, мов лев, для Ефраїма, немов левеня – для дому Юди. Я, я розірву й геть піду; я вхоплю, і ніхто не буде рятувати. 15 Піду, повернусь на моє місце, аж доки ті не визнають вини своєї і не стануть обличчя мого шукати. У своїй біді шукатимуть мене ретельно.

6. Ізраїль навертається до Бога, але нещиро

1 Ходіть, до Господа повернімся: бо він розірвав, він і загоїть; він ударив, він і рани перев’яже. 2 Через два дні він оживить нас, на третій день на ноги нас поставить, і будемо перед ним жити. 3 І спізнаваймо, намагаймось Господа спізнати; його прибуття певне, як зірниця, як дощ, він до нас прийде; немов весняний дощ, який зрошує землю. 4 Що мені діяти з тобою, Ефраїме? Що мені діяти з тобою, Юдо? Таж любов ваша, немов уранці мряка, мов та роса, що притьмом геть приходить. 5 Тому я їх навчав через пророків, грозив їм уст моїх словами, і суд мій виходить, наче світло. 6 Бо я бажаю милости, а не жертви; і знання Бога – над всепалення. 7 Вони ж, як люди, союз порушили і зрадили мене там. 8 Гілеад – місто злочинців, вкрите слідами крови. 9 Неначе зграя розбишак, що на людей чигає, отак священиків ватага вбиває на шляху сихемськім. Вони мерзоти чинять! 10 В домі Ізраїля бачив я страшні речі: там блуд в Ефраїма, опоганивсь Ізраїль. 11 Та й тобі, Юдо, призначене жниво, як я відкличу полон народу мого.

Social Share Buttons and Icons powered by Ultimatelysocial