Книга Пророка Міхея 1,2,3

1. Суд над Самарією 1-7; і над містами Юдеї 8-16

1 Слово Господнє, що було до Міхея з Морешету, за Йотама, Ахаза й Єзекії, юдейських царів, що він сприйняв, – про Самарію і Єрусалим. 2 Слухайте, усі народи! Уважай, земле, й що її сповнює! Нехай буде Господь Владика проти вас свідком, Господь зо святого храму свого. 3 Бо ось Господь виходить з місця свого, і зійде вниз, візьме під ноги землі висоти. 4 Гори під ним розтануть, розсядуться долини, неначе від вогню віск, немов вода, що вилита на хвилі. 5 А все воно за Якова провину і за гріхи дому Ізраїля. Яка ж та Якова провина? Хіба не Самарія? Який гріх дому Юди? Хіба не Єрусалим? 6 Тому зроблю з Самарії звалище в полі; місце, щоб там садовити виноградник. Скочу її каміння у долину, й оголю її основи. 7 Всі ідоли її будуть розбиті, усі її заробітки будуть вогнем спалені, усі її кумири розіб’ю на скалки; вона бо назбирала їх заробітками блудниці, і вони стануть знов заробітками блудниці. 8 Над цим буду ридати-голосити, буду ходити босий-голий; немов шакали, буду вити і склиглити, неначе струсі. 9 Бо її рана невигойна, вона сягає аж до Юди, дійшла аж до воріт народу мого, до Єрусалиму. 10 Не сповіщайте про це в Гаті, не голосіте гірко, у Бет-Леафрі у поросі качайся. 11 Пройди в голизні й соромі, о мешканко Шафіру! Вона не вийшла, мешканка Цаанану. Плач у Бет-Ецелі візьме у вас місце його постою. 12 Як їй надіятись на щастя, тій, що живе у Мароті? Лихо бо від Господа зійшло аж до воріт Єрусалиму. 13 Запрягай у колісниці бистрих, о мешканко Лахішу! Вона була почином гріха для дочки Сіону, бо в тобі знайдено Ізраїля провини. 14 Тому мусиш прощальні дари дати для Морешет-Гату; доми Бет-Ахзіву будуть оманою для царів ізраїльських. 15 Я ще нашлю здобичника на тебе, о мешканко Мареші! Слава Ізраїля досягне аж до Адулламу. 16 Обстрижись, обголися по твоїх дітях, щиро коханих. Пошир твою лисину, як яструб, бо вони пішли геть від тебе у неволю.

2. Проти загарбників 1-5; спротив пророкові 6-11; кращі вигляди на майбутнє 12-13

1 Горе тим, що замишляють беззаконня і чинять зло на своїх ложах! Вони, як лиш засвітає ранок, його коять, бо мають в себе в руках силу. 2 Нив забажають – і їх грабують; будинків – і їх віднімають. Загарбують людину з її домом, чоловіка разом з його спадщиною. 3 Тому Господь так каже: «Ось я задумую на рід цей лихо; від нього ви не зможете відхилити ший ваших, і не здолаєте ходити просто, бо то буде лихий час.» 4 Того часу на вас укладуть приповідку, і гірким плачем будуть плакати та промовляти: «Зруйновано нас з усім! Частку мого народу він міняє; як він її від мене усуває! Замість поля наші повернути, він їх ділить. 5 Тому не буде у вас нікого, хто б кидав на пай жереб у громаді Господній.» 6 «Не проповідуйте», – проповідують. «Нехай не проповідують цього! Ганьба нас не осягне!» 7 Дім Якова говорить: «Хіба у Господа терпець урвався? Хіба такі його вчинки? Хіба слова його добра не чинять тому, хто праведно діє?» 8 Та мій народ устає вже здавна, немов ворог. Ви ж із жупаном здираєте й сорочку з тих, що приходять тихо, що й гадки про війну не мають. 9 Жінок мого народу ви проганяєте з їхніх домів милих; у дітей їхніх геть берете мою честь навіки. 10 Уставайте і йдіть геть: бо це не край спочинку, – через нечистоту, що вас руйнує руїною тяжкою. 11 Якби з’явився якийсь вітрогон і брехню придумав: «Я буду про вино вам і напої проповідувати»! – він став би проповідником цього народу. 12 Зберу тебе напевно, Якове, усього. Зберу рештку Ізраїля напевно. Згуртую їх, немов отару, до кошари; неначе череду, серед їхнього пасовиська; аж загуде від безлічі народу. 13 Проломщик піде перед ними; вони проломлять, пройдуть крізь ворота й вийдуть ними. І цар їхній пройде перед ними, і Господь на чолі у них.

3. Проти вельмож 1-4; проти неправдивих пророків 5-8; Сіон буде зруйнований 9-12

1 І я сказав: – Слухайте ж, голови Якова й князі дому Ізраїля! Чи ж не належиться вам знати справедливість, – 2 вам, що ненавидите добро й любите зло; вам, що здираєте з них шкіру й тіло з костей їхніх, 3 і що їсте народу мого тіло й лупите з них шкіру та ламаєте їхні кості й кришите їх, наче в горщику, немов у казані м’ясо? 4 Тоді до Господа будуть взивати, та він не відповість їм; обличчя своє на той час від них сховає, тим, що лихі їхні вчинки. 5 Так говорить Господь проти пророків, що його народ обманюють, що, поки мають що зубами гризти, мир віщують, а тим, хто не дає їм у рот нічого, війну проголошують. 6 Тому ніч буде вам замість видіння, і темрява – замість вгадування. Сонце зайде над пророками, і день над ними потемніє. 7 І тоді засоромляться видющі, і застидаються ворожбити; усі вони покриють собі губи, бо не буде від Бога відповіді. 8 Я ж повний сили, духу Господнього, і справедливости й потуги, щоб виповісти Яковові його переступ та Ізраїлеві гріх його. 9 Слухайте ж, голови дому Якова й князі дому Ізраїля! Ви, що бридитеся справедливістю і викривляєте усе праве; 10 ви, що будуєте Сіон кров’ю, Єрусалим – злочином. 11 Проводирі його судять за гостинці, його священики вчать за плату, пророки його вгадують за гроші, та ще й на Господа здаються, кажучи: «Хіба Господь посеред нас не пробуває? На нас біда не прийде!» 12 Тому то, через вас, Сіон буде розораний, як поле, а Єрусалим стане звалищем, гора ж, де храм, – горою, вкритою лісом.

Social Share Buttons and Icons powered by Ultimatelysocial