Книга Ісаї 21,22

21. Падіння Вавилону 1-10; відповідь едомлян 11-12; пророцтво щодо арабів 13-17

1 Пророче слово про морську пустиню: Немов ті буревії, що на півдні несуться, що насуваються з пустині, зо страшного краю, 2 жахливе видіння мені з’явилось: Грабіжник грабує, спустошник пустошить. Нападай, Еламе, облягай, Мідіє! Покладу край усім стогнанням. 3 Ось чому трясуться в мене крижі, болі мене схопили, як болі породіллі. Занадто я збентежений, щоб чути; занадто стривожений, щоб бачити. 4 Серце тремтить у мене, жах мене проймає; сутінки, так мені бажані, стали для мене страхом. 5 Стіл ставлять, розстелюють скатертину, їдять, п’ють: «Уставайте, князі, намащуйте щити!» 6 Бо так сказав мені Господь: «Іди, постав сторожу! Нехай звістить, що побачить! 7 І як вона побачить кінноту, верхівців по двоє, одних на ослах, а других на верблюдах, нехай вважає пильно, дуже вважає!» 8 І закричав вартівник: «Я визираю! Я, Господи, стою на башті цілими днями, стою на варті цілими ночами! 9 І ось, я бачу, йде кіннота, верхівці по двоє!» І він заговорив і сказав: «Упав Вавилон, упав, і всі різьблені подоби його богів на землі розбиті.» 10 О ти, змолочений мій і на току битий! Що я чув від Господа сил, від Бога Ізраїлевого, те тобі звіщаю. 11 Слово пророче про Едом: – До мене кличуть із Сеїру: «Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?» 12 Сторож відказує: «Надходить ранок, а потім ніч. Коли так пильно допитуєтесь, то повернітеся, повернітеся!» 13 Слово пророче про арабів: – Ночуйте в арабському лісі, валки деданські! 14 Несіте води назустріч, умліваючим від спраги, ви, мешканці Теманської країни! Стрічайте втікачів хлібом! 15 Вони бо від мечів геть утікають, від голого меча, від напруженого лука, від запалу війни. 16 Так бо сказав мені Господь: «Іще рік, рахуючи роками наймитів, і вся слава Кедара щезне. 17 І небагато лучників зостанеться у відважних синів Кедара», – бо так сказав Господь, Бог Ізраїля.

22. Пророцтво щодо Єрусалиму 1-14; і Шевни 15-25

1 Пророцтво про Долину Видіння: – Що це з тобою, що ти ввесь виліз на покрівлю? 2 Місто, повне гармидеру, шумливе та веселе місто! Твої повбивані – не мечем побиті, і мертві твої не полягли в битві. 3 Твої вожді всі разом повтікали, їх зв’язано без пострілу з лука. Усіх твоїх найхоробріших узято в полон, хоч як далеко були повтікали. 4 Тому й кажу: «Відверніть від мене очі, нехай я не плачу гірко! Не намагайтесь мене розважати над руїною дочки мого народу!» 5 Бо це день тривоги, замішання і колотнечі від Господа, Бога сил. В Долині Видіння валять мури, і крик по горах лунає. 6 Елам бере в руки сагайдака, Арам верхи сідає, а Кір виймає щита. 7 Долини твої щонайкращі заповнені возами і верхівці стали коло брами. 8 Здерто з Юдеї покривало. Ти виглядала того дня за зброєю в кедровім домі. 9 Бачите, що проломів у Давидгороді вже сила; збираєте докупи води нижнього ставу. 10 Рахуєте доми в Єрусалимі; валите доми, щоб ними мури укріпити; 11 Між двома мурами копаєте зборище для вод старого ставу. На того ж, хто це чинить, не дивитеся; ви не вважаєте на того, хто творить це здавна. 12 Господь, Бог сил, вас кликав того дня, щоб ви плакали-голосили, щоб голову голили, вереття надягали. 13 Аж ось – веселощі та радість: убиваєте биків, ріжете овець, їсте м’ясо, п’єте вино, мовляв, їжмо та пиймо, бо взавтра помремо! 14 І об’явив мені Господь сил у вуха: «Цього гріха ви не спокутуєте, аж поки не помрете», – промовив Господь, Бог сил. 15 Так сказав Господь, Бог сил: «Іди та ввійди до того урядовця, до Шевни, старшого в палаті! 16 Що тут, мовляв, у тебе, хто тут у тебе, чого ти собі витісуєш тут гробовище? Чого тешеш собі на високім місці гробовище, вирубуєш у скелі собі житло? 17 Ось Господь жбурне тебе, чоловіче, одним махом, міцно тебе схопить. 18 І тебе геть змотає й покотить, немов м’яч по землі розлогій. Там ти умреш, туди підуть і твої славні колісниці, о ганьбо дому твого володаря! 19 Я прожену тебе з твого уряду й вирву тебе з твого місця. 20 І того ж дня покличу слугу мого Еліякима, сина Хілкії, 21 і надягну на нього твою одіж і поясом твоїм я його підпережу; я передам твою владу в його руки, і він буде батьком єрусалимським мешканцям і домові Юди. 22 Я вкладу йому на плечі ключ Давидового дому; як він відчинить, ніхто не зачинить; як він зачинить, ніхто не відчинить. 23 Заб’ю його, немов кілок у твердім місці, і буде він престолом слави домові батька свого. 24 На ньому висітиме вся слава дому його батька, внуків і потомків, увесь малий посуд від тарілок до жбанів. 25 Того дня, – слово Господа сил, – кілок забитий у тверде місце похитнеться, зламається й упаде, а ввесь тягар, що був на ньому, пропаде», – бо так говорить Господь.