Книга Ісаї 23,24

23. Пророцтво щодо Тиру та Сидону

1 Пророче слово про Тир: – Ридайте, кораблі таршішські, бо зруйновано вашу пристань! Вони довідались про це, коли прибули з Кіттім-країни. 2 Замовкніть, мешканці узбережжя, купці сидонські, що по морях носились, 3 по великих водах! Зерно шіхорське, врожай Нілу, був їхнім багатством, яке вони народам продавали. 4 Стидайся, Сидоне, бо ось що каже море: «Я не страждало, я не родило, я не плекало хлопців і не вирощувало дівчат!» 5 Як ця чутка долине до єгиптян, вони задрижать, довідавшись про долю Тиру. 6 Тікайте у Таршіш, ридайте, мешканці узбережжя! 7 Чи це ж те ваше веселе місто, що його початок сягає у дні днедавні, що його ноги носили далеко, щоб там жити? 8 І хто ж то призначив так проти увінчаного Тиру, купці якого були князями, а крамарі – вельможами на землі? 9 Призначив так Господь сил, щоб принизити гординю всього того, що блищить, щоб упокорити всіх вельможних на землі. 10 Пройди твій край, неначе Ніл, дочко таршішська! Пояса немає більше. 11 Він простягнув свою руку над морем, стряс царствами. Господь дав наказ Ханаанові знести свої твердині. 12 Він сказав: «Не будеш більш веселитись, ти, осоромлена дівице, дочко сидонська! Вставай, переселись у Кіттім! Та й там не матимеш спокою. 13 Ось Кіттім-країна! Він її видав на поталу звірям у пустині; піднесли башти, зруйнували палати, перемінили їх в руїну. 14 Ридайте, кораблі таршішські, бо зруйновано вашу пристань!» 15 І буде того дня: про Тир забудуть на сімдесят років, скільки живе звичайно один цар. А при кінці сімдесяти років станеться з Тиром так, як співають про блудницю: 16 «Візьми гарфу, кружляй по місті, ти, покинута блуднице! Грай гарно, співай багато, щоб тебе пригадали!» 17 А як упливе сімдесят років, Господь навідається до Тиру, що знов почне приймати блудничу нагороду та блудити з усіма царствами світу, що на поверхні землі. 18 Але його здобуток і блуднича нагорода будуть присвячені Господеві; не будуть їх складати, ані ховати їх до скарбу. Тим, що живуть перед обличчям Господнім, піде його здобуток, щоб мали вони подостатком їсти й могли пишно вдягатись.

24. Кінець часів 1-6; зруйнування міста 7-18; суд 19-23

1 Ось Господь пустошить землю і руйнує; він перевертає її поверхню і розсіває її мешканців. 2 Така ж доля стріне: так народ, як і священика, так слугу, як і його пана; так слугиню, як і її паню; так того, хто купує, як і того, хто продає; так боржника, як і позикодавця; так лихваря, як і того, що віддає лихву. 3 Земля спустошена до решти, пограбована до останку, бо Господь вирік це слово. 4 Земля сумує, заникає; марніє, заникає всесвіт; небо й земля марніють. 5 Земля під своїми мешканцями споганіла, бо вони переступили закон, порушили устав, зламали завіт відвічний. 6 Тому прокляття пожирає землю, і мешканці її несуть за те кару; тому мешканці землі гинуть, людей зосталось мало. 7 Вино сумує, лоза в’яне, зідхає кожне серце, перед тим веселе. 8 Затих гук веселий бубнів, замовкли радісні оклики, припинився святковий брязкіт гусел. 9 Не п’ють більше вина під співи; хмільні напої згірчилися п’яницям. 10 Зруйновано місто хаосу, вхід до всіх домів зачинений. 11 Плачуть по вулицях – вина не стало; зникли зовсім веселощі, прогнано з землі радощі. 12 У місті лишилося спустошення; брама розбита, в руїнах. 13 І на землі поміж народами буде те саме, що буває, коли оливки оббивають або коли збирають останні грона, як винозбір закінчиться. 14 Вони підносять голос, вітають криками Господню велич, радо гукають з моря: 15 «О, прославляйте Господа в країнах світлих, по островах морських – ім’я Господа, Бога Ізраїля!» 16 З краю землі чуємо пісні: «Слава праведному!» Я ж промовив: «Лишенько мені! Лишенько мені! Ой леле! Зрадники зраджують, зрадники зраджують зрадливо! 17 Страх, яма й пастка на тебе, що заселяєш землю!» 18 Хто втече від крику – страху, той упаде в яму; хто ж вилізе з ями, у пастку впіймається. Бо відчинилися вгорі загати й основи землі стряслися. 19 Земля розіб’ється на кавалки, земля розколеться на частини, земля здригнеться вельми. 20 Земля хитатиметься, немов п’яний, гойдатиметься, мов халупа. І затяжіє її гріх над нею; вона впаде й не підведеться більше. 21 І покарає Господь того дня високе військо вгорі та царів земних долі. 22 І їх зберуть докупи і зв’язаних кинуть у яму і замкнуть у темниці і по довгім часі покарають. 23 Почервоніє місяць, засоромиться сонце, бо Господь сил буде царювати на горі Сіоні і в Єрусалимі, і перед його старшими засяє його слава.