Книга Ісаї 61,62
61. Господній посланець
1 Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув’язненим відкрити очі, 2 проголосити рік Господнього благовоління, день відплати нашого Бога, потішити всіх засмучених, 3 звеселити засмучених Сіону, замість попелу дати їм вінець, єлей веселощів – замість жалобної одежі, хвалу замість пригніченого духу, – і зватимуть їх дубами справедливости, посадкою Господа на його славу. 4 І відбудують старі румовища, і піднімуть спустошення часів днедавніх, і міста зруйновані відновлять, румовища родів минулих. 5 Чужинці прийдуть і пастимуть ваших овець; сторонні будуть у вас хліборобами й виноградарями. 6 Ви ж будете зватися Господніми священиками; слугами Бога нашого вас будуть величати, їсти будете скарби народів, їхньою славою оздобитеся. 7 Через те, що сором їхній був подвійний і доля їхня – сплювки та ганьба, вони посядуть у своїй країні вдвоє, і радість вічна в них буде. 8 Бо я, Господь, люблю право, ненавиджу здирство та злочинство. Я їм віддам правдиву плату, я укладу з ними союз вічний. 9 Нащадки їхні будуть відомі посеред народів, між племенами – їхні потомки. І хто б їх не побачив, визнає, що вони рід, Господом благословенний. 10 Я веселюся в Господі, душа моя радіє в моїм Бозі, бо він зодягнув мене в шати спасіння, окрив мене плащем справедливости, – немов той молодий, що себе вінцем прикрашає, неначе молода, що дорогоцінностями себе оздоблює. 11 Бо як земля вирощує свої рослини і як город вирощує своє насіння, так Господь Бог виростить справедливість і славу перед усіма народами.
62. Про блискучу віднову Єрусалиму
1 Заради Сіону я не замовкну, Єрусалиму заради не втихну, аж докіль, мов світло, не засяє його спасіння, наче смолоскип, запалає. 2 Тоді народи побачать твою справедливість, усі царі – твою славу. І зватимуть тебе вже новим ім’ям, яке виречуть Господні уста. 3 Блискучою короною в руці Господній будеш, царським вінцем у руці Бога твого. 4 Не зватимуть більше тебе покинутою, не зватимуть твою землю полишеною, а зватимуть тебе: «Моя у ній утіха», а твою землю: «Заміжня», бо Господь тебе уподобав, і земля твоя матиме мужа. 5 І як одружується хлопець з дівчиною, так твій будівничий одружиться з тобою. Як молодий радіє молодою, так Бог твій радітиме тобою. 6 На твоїх мурах, о Єрусалиме, я сторожу поставлю. Ні вдень, ані вночі ніколи не замовкне. Ви, що пригадуєте все Господові, нема для вас спочинку. 7 Не давайте йому спокою, аж покіль не відновить Єрусалиму, поки не зробить його на землі славним! 8 Господь поклявся правицею своєю, раменом своїм потужним: «Не дам уже більше свого зерна твоїм ворогам на їжу. Не питимуть чужинці твого вина, над яким ти трудився. 9 Хто його жав, той буде його їсти і буде Господа хвалити. Хто збирав виноград, той питиме в моїм святім подвір’ї.» 10 Ходіть, ходіть у ворота, рівняйте народові дорогу, насипайте, насипайте шлях, очистіть його від каміння, виставте стяг народам! 11 Ось Господь об’являє аж до кінців світу: «Скажіть доньці Сіонській: Ось іде твій Спаситель. Ось із ним його заплата, перед ним його нагорода. 12 І їх назвуть святим народом, викупленцями Господніми, тебе ж назвуть пошукуваним, непокинутим містом.»