ДРУГА КАТИЗМА
МОЛИТВИ НА ПОЧАТОК
Благословенний Бог наш, завжди нині повсякчас і на віки віків. Амінь
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.
Господи, помилуй. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (12)
МОЛИТВА ДО СВЯТОЇ
ЖИВОНАЧАЛЬНОЇ ТРОЙЦІ
Всесвята Тройце, Боже і Творче всього світу! Поспіши направити серце моє, щоб я, почавши з увагою мовити ці богонатхнені псалми, що їх Святий Дух устами Давида видихнув, закінчив добрими ділами. Нині я, недостойний, хочу їх мовити, але, відчуваючи своє незнання, молюся, припадаючи до тебе і просячи твоєї помочі, та взиваю: Господи, направ розум мій і стверди серце моє, щоб не падав я духом через слова уст, але через розуміння мовленого веселився і приготувався до творення добрих діл, на яких учуся. І, освітлений добрими ділами, нехай стану на суді твоїм праворуч з усіма вибраними твоїми. І нині, Владико, благослови зі щирого серця заспівати, мовлячи так:
Прийдіте, поклонімся цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
ДРУГА КАТИЗМА
ПСАЛОМ 9.
Славитиму тебе, о Господи, усім моїм серцем, розповім про всі чуда твої.
Я буду радуватися й веселитися з-за тебе, оспівуватиму ім’я твоє, Всевишній.
Бо вороги мої назад повернулись, спіткнулися, зникли з-перед лиця твого.
Бо ти взяв в оборону мій суд і мою справу, возсівши на престолі. Суддя справедливий.
Скартав єси народи, знищив нечестивця, їхнє ім’я стер ти навік-віки.
Ворог охляв, руїна його вічна; ти міста понищив: пам’ять по них пропала.
А Господь повік перебуває, він свій престол поставив для суду.
І правдою судитиме вселенну, і народи розсудить справедливо.
Пригнобленому Господь буде захистом, і пристановищем у час скрути.
І уповатимуть на тебе, хто знає твоє ім’я, бо ти, о Господи, не покидаєш тих, що тебе шукають.
Співайте Господеві, що сидить на Сіоні, звіщайте між народами діла його величні.
Бо месник крови їх пам’ятає, і не забув він крику вбогих.
Помилуй мене, Господи; зглянься над лихом, що завдають мені мої ненависники, ти, що мене рятуєш від брам смерти,
щоб я оповістив усю твою хвалу в брамі доньки Сіону і тішився твоїм спасінням.
Народи провалилися в яму, що самі зробили; у сіті, що порозставляли, запуталась нога їх.
Господь явив себе, суд учинив; у творі рук своїх заплутався безбожник.
Нехай безбожники зійдуть до Шеолу, усі ті народи, що забули Бога.
Бож не назавжди буде забутий бідний, не пропаде навік надія вбогих.
Встань, Господи, щоб не подолав смертний; нехай народи на суд перед тобою стануть.
Нажени, Господи, страх на них, щоб народи знали, що вони – люди.
Чому, о Господи, стоїш здалека, ховаєшся під час скорботи?
Коли гордує грішник, страждає вбогий і ловиться в лихі задуми, що той намислив.
Бо грішний вихваляється бажанням серця свого, і захланний хулить і зневажає Бога.
Говорить грішник у своїй буті: “Не буде суду! Нема Бога! Такі й усі думки в нього.
Перед ним завжди стелиться щасна дорога. Суди твої далеко геть від нього, усіх противників своїх – він сміхом збуває.
Він каже в своїм серці: “Не піддамся! З роду в рід я не зазнаю лиха.”
Уста в нього – повні прокльонів, обману і лукавства, а під язиком у нього лихо й переступ.
Іде на засідки біля осель, і потайки невинного вбиває, очима так і зорить за нещасним.
Він засідає, притаївшись, неначе лев у своїй криївці, він засідає, щоб бідака запопасти, хапає бідолаху й тягне у свою сітку.
Зіщулившись, до землі прилягає, і падають нещасні в його кігті.
Каже у своїм серці: “Забув Бог, сховав лице своє й нічого вже не бачить.”
Устань, Господи Боже, піднеси руку! Не забудь убогих!
Чого б безбожник мав зневажати Бога, казати у своєму серці: “Ти не каратимеш ніколи!”
Ти дивишся, ти бачиш біль і горе; вони завжди перед тобою. На тебе покладається нещасний, сироті – ти поміч.
Зламай лукавому й безбожникові рамено; ти покараєш його злобу, і більш її не буде.
Господь – цар на віки вічні, зникли погани з його землі.
Почув єси, о Господи, бажання вбогих, їх серце підбадьорив, прихилив твоє вухо,
щоб захистити право сироти й пригніченого, щоб земнородний не лякав уже більше.
ПСАЛОМ 10
До Господа я прибігаю; і як ви можете душі моїй казати: “Лети, пташино, в гори!”
Ось бо безбожники напнули лука, на тятиву поклали свої стріли, щоб у темноті стріляти правих серцем.
Коли руйнуються основи, що може праведник зробити? –
Господь – у святім своїм храмі; Господь – престол його на небі. Очі його дивляться на вселенну, повіки його за людьми стежать.
Господь випробовує праведного й безбожного; хто насильство любить, того ненавидить його душа.
Жаром і сіркою, немов дощем, він сипле на безбожних, палаючий вітер – частка їхньої чаші.
Господь бо – справедливий, любить правду; праведники лице його побачать.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ПСАЛОМ 11
Спаси, о Господи! Бо побожних дедалі менше, бо правда з-поміж людей зникла.
Брехню один одному точать, базікають облесливими словами й нещирим серцем.
Нехай Господь заціпить усі уста лестиві, язик велерічивий тих, що кажуть:
“Нашим язиком ми чудеса появимо, в нас є губи! Хто пан над нами?”
“Задля горя нужденних і зідхань бідних ось я встану, – каже Господь, – я дам спасіння тому, хто його прагне.”
Слова Господні – слова щирі, випробуване срібло, очищене від землі, сім раз перелите.
Ти сохраниш, Господи, нас; ти збережеш нас від цього роду й повіки.
Навколо грішники кружляють, коли підлота людська виноситься.
ПСАЛОМ 12
Доки, о Господи, зовсім будеш мене забувати? Доки ховатимеш лице твоє від мене?
Доки журбою буду терзати мою душу, тужити щодня серцем?
Доки мій ворог буде зноситись надо мною? Зглянься і вислухай мене, о Господи, мій Боже!
Просвіти мої очі, щоб не заснути смертю, щоб не сказав мій ворог: “Я його подужав!”,
щоб мої вороги не раділи, коли я захитаюсь. Я ж бо надіявся на твою ласку. Нехай радіє моє серце твоїм спасінням! Заспіваю Господеві, добро бо мені вдіяв.
ПСАЛОМ 13
Каже безумний у своїм серці: “Немає Бога!” Зіпсувалися, мерзоту коять; нема нікого, хто добро чинив би.
Господь із неба споглядає на синів людських, щоб подивитись, чи є розумний, що шукає Бога.
Всі відвернулися загалом і зледащіли; нема нікого, хто добро чинив би, нема ані одного.
Невже не схаменуться всі ті лиходії, що поїдають мій народ, наче б то хліб їли? Вони Господа не призивають,
тим і дрижатимуть від страху, бо Бог – із родом справедливих.
Над замислом убогого ви хочете сміятись, проте Господь – його притулок.
Коли б то вже прийшло з Сіону Ізраїля спасіння! Коли Господь поверне долю свого люду, зрадіє Яків, утішиться Ізраїль!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ПСАЛОМ 14
Господи, хто перебуватиме в твоїм наметі? Хто житиме на твоїй святій горі?
Той, хто невинний ходить і чинить справедливість і правду говорить від серця;
той, хто не осуджує язиком, хто ближньому не коїть лиха, хто ганьби не кидає на сусіда,
хто нечесного за ніщо вважає, а тих, що Господа бояться, поважає;
хто присягає, навіть собі на шкоду, та не зміняє; хто гроші свої не дає на лихву і на безвинного підкупу не приймає. Хто отак чинить, не захитається повіки.
ПСАЛОМ 15
Бережи мене, о Боже, бо я до тебе прибігаю.
Я кажу Господеві: “Ти – мій Господь, -добро моє; немає нічого над тебе.”
До святих, що на землі: до шляхетних – уся моя любов до них.
Помножують собі страждання тії, що йдуть за іншими богами. Я не проллю їхніх ливних жертв з крови, не спом’яну імен їхніх моїми устами.
Господь – частка моєї спадщини й моєї чаші: ти держиш мою долю.
Спадщина випала мені в гарних околицях, і частка моя подобається мені вельми.
Благословляю Господа, що дав мені пораду, що й уночі навчає мене моє серце.
Господь – передо мною завжди; тому що він у мене по правиці, не захитаюсь.
Тим то й радується моє серце, і душа моя весела, і тіло моє спочине безпечно.
Бо не покинеш душі моєї в Шеолі і не даси твоєму побожному уздріти зітління.
Ти мені стежку життя покажеш, повноту радощів, що в тебе; блаженство по твоїй правиці вічне.
ПСАЛОМ 16
Вислухай, Господи, справедливу мою справу, почуй моє благання, прихили вухо до мольби моєї з уст нелукавих.
Від тебе має вийти моє слушне право; очі твої нехай бачать правду.
Як вивідаєш моє серце, навідаєшся уночі до мене, вогнем мене випробуєш, – несправедливости в мені не знайдеш.
Уста мої не согрішили людським робом; за словом уст твоїх я зберіг путь закону.
Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки, і ноги мої не спіткнулись.
До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово.
Яви твою предивну милість, ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під твою десницю.
Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх
від грішників, які на мене насідають. Вороги мої люті кругом мене обсіли,
замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.
Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.
Неначе лев, який на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає в сховку.
Встань, Господи, йди на нього, повали його; врятуй твоїм мечем від грішника мою душу,
від смертних, Господи, рукою твоєю, від людей, яких доля – життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми. Ними насичуються їхні діти, рештки ж лишають своїм немовлятам.
А я в моїй правді твоє лице побачу і, проснувшися, насичусь твоїм видом.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Багатомилосердний, премилостивий Господи і всього добра дателю, Чоловіколюбче і всього всесвіту Володарю багатоіменний, Владико і Господи! Бідний і вбогий я, та осмілююся назвати чудове, страшне, святе ім’я твоє, перед яким усе творіння небесних сил, шануючи, зі страхом тремтить. Тут на землі ти виявив промисел незбагненного твого чоловіколюб’я посланням улюбленого твого Сина, що його ти від одвічного лона твоєї Отцівської слави нерозлучним божеством видихнув, щоб людей з ангелами в одну спільноту з’єднати. Пом’яни, Господи, мого лінивства смирення: хоч я бруд і порох, але тебе, невимовне світло, кличу, бо обложений я тілесною неміччю, яку милостиво Слово твоє понесло і смертю своєю звільнило душі наші від неволі ворожої, щоб сподобити нас усіх, що вірою ярмо труду твого на себе взяли, бути спільниками слави твоєї, від якої сатана облудний відпав. Помилуй мене, затуманеного гріховними помислами, піднеси мій розум, заглушений терням лінивства і ожеледдю непокірности. Утверди серце моє, щоб для тебе горіло; очам моїм джерело сліз пошли і на кінець виходу душі моєї з тіла вчини мене непорочним твоїм угодником, наставляючи мене на сердечний подвиг для тебе. Пом’яни, Господи, батьків моїх милосердям твоїм, усіх рідних моїх, сестер і братів, друзів і сусідів, (імена, за кого молимося) і всіх православних християн, – і спаси нас молитвами всіх святих. Прийми на твою честь ці псалми й молитви, які говорив я перед тобою, і нехай не буде тобі мерзенним моління це із зітханням. Бо милостивий ти і чоловіколюбець, і тебе, безначального Отця, славимо, з єдинородним твоїм Сином і з Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Чеснішу від херувимів, і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Слава: Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос, істиний Бог наш, молитвами Пречистої своєї Матері, силою чесного й животворящого Хреста, заступництвом святих небесних сил безплотних, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших Антонія й Теодосія та інших чудотворців печерських, усіх святих української землі, святого пророка Давида і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Амінь.