Книга Єремії 27,28

27. Символічне ярмо, послання до сусідніх царів

1 На початку царювання юдейського царя Седекії, сина Йосії, надійшло таке слово до Єремії від Господа. 2 Так говорить до мене Господь: «Зроби собі поворозку й ярмо та й наклади собі на шию. 3 І пошли цареві едомському і цареві моавському, й амонському, й цареві тирському, та й цареві сидонському через послів, що поприходили в Єрусалим до Седекії, царя юдейського, 4 і накажи їм промовити володарям їхнім наступне: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось як скажіть володарям вашим: 5 Я створив моєю великою силою і простягнутою рукою землю, чоловіка й звірину по всій землі, і віддаю її, кому хочу. 6 Нині ж я даю усі ці країни в руки слузі моєму Навуходоносорові, цареві вавилонському, ба й звірів польових даю йому на послугу. 7 Та й усі народи будуть служити йому й синові його та й синові його сина, докіль прийде час і на його землю, і тоді могутні народи й великі царі його поневолять. 8 А коли якийсь народ або царство не схоче служити йому, тобто Навуходоносорові, вавилонському цареві, і не підхилить свою шию під ярмо вавилонського царя, то я скараю той народ мечем, голодом та чумою, – слово Господнє, – аж поки його не видам в його руки. 9 Тим то не слухайте ваших пророків і ваших віщунів ні ваших сновидців, ні ваших знахурів, ні ваших ворожбитів, що запевняють вас, кажучи: Не будете служити вавилонському цареві. 10 Бо вони пророкують вам неправду, щоб вигнати вас із вашої землі; та й я повикидаю вас, і ви загинете. 11 Народові ж, який підхилить свою шию в ярмо вавилонському цареві і який йому служитиме, я дам спокій на його землі, – слово Господнє, – він буде її плекати й на ній жити.» 12 Та й Седекії, юдейському цареві, я говорив усі ті слова: «Дайте ваші шиї в ярмо вавилонському цареві й служіть йому та його народові, і тоді будете жити. 13 Навіщо гинути тобі самому й твоєму народові від меча, голоду й чуми, як це загрозив Господь тим народам, які не схочуть служити вавилонському цареві? 14 Не зважайте на слова тих пророків, що вам кажуть: Не будете служити вавилонському цареві; вони бо вам неправду пророкують. 15 Не посилав бо я їх, – слово Господнє, – і вони пророкують моїм ім’ям неправду, щоб я вас попроганяв і щоб ви загинули, – ви з вашими пророками, що вам пророкують.» 16 Та й до священиків і до всього цього народу промовляв я: «Так говорить Господь: Не слухайте слів ваших пророків, що пророкують вам і кажуть: Ось незабаром повернеться посуд Господнього дому з Вавилону! Вони бо неправду вам пророкують. 17 Не слухайте їх, а служіть вавилонському цареві, то й зостанетесь живими. Навіщо ж доводити це місто до руїни? 18 Коли ж вони пророки і коли є в них слово Господнє, то нехай ублагають Господа сил, щоб той посуд, що зостався в домі Господньому і в палатах юдейського царя та в Єрусалимі, не перевезено в Вавилон. 19 Так бо говорить Господь сил про стовпи і про мідяне море, і про підніжки та й про решту начиння, яке лишилося ще в цьому місті, 20 яке не позабирав Навуходоносор, вавилонський цар, коли відводив юдейського царя Єхонію, сина Йоакима, з Єрусалиму в Вавилон з усіма вельможними Юдеї та Єрусалиму. 21 Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля, про посуд, що зостався в Господнім домі і в палаці юдейського царя і в Єрусалимі: 22 – У Вавилон вивезуть його і там він буде до того часу, поки я навідаюся до них, – слово Господнє, – і виведу їх та й знову приведу їх на це місце.»

28. Змагання Єремії з Ананією

1 У тому ж році, на початку панування царя Седекії, юдейського царя, на четвертому році, у місяці п’ятому, промовив до мене пророк Ананія, син Аззура, з Гівеону, в домі Господньому, при священиках та при всім народі: 2 «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Розіб’ю ярмо вавилонського царя! 3 Через два роки поверну у це місце все начиння Господнього дому, що забрав Навуходоносор, вавилонський цар, із цього місця й переніс у Вавилон. 4 Та й юдейського царя Єхонію, сина Йоакима, і всіх юдейських полонених, що позаймано їх у Вавилон, поверну у це місце, – слово Господнє, – бо я розіб’ю кормигу вавилонського царя.» 5 І відповів пророк Єремія до пророка Ананії при священиках і при всьому народі, що стояли в домі Господнім. 6 І сказав пророк Єремія: «Нехай дійсно так станеться! Нехай так учинить Господь, нехай Господь справдить твої слова, що ти прорік єси й нехай поверне у це місце посуд Господнього дому й усіх полонених з Вавилону! 7 Однак же вислухай добре оце слово, що я скажу при тобі й при всіх людях: 8 Ті пророки, що виступали поперед мене й поперед тебе з давніх-давен, пророкували супроти сильних країн і великих царств війну, нещастя й пошесть. 9 Щождо пророка, що віщує добробут, то тільки, коли слово його справджувалось, визнавано його за пророка, якого справді послав Господь.» 10 Тоді пророк Ананія зняв з шиї ярмо у пророка Єремії та й поламав його. 11 І промовив Ананія при всіх людях: «Так говорить Господь: Ось так за два роки я розіб’ю кормигу Навуходоносора, вавилонського царя, на шиї в усіх народів!» І пішов пророк Єремія своєю дорогою. 12 Після того, як пророк Ананія поламав ярмо з шиї Єремії, надійшло таке слово Господнє до пророка Єремії: 13 «Іди й скажи Ананії: Так говорить Господь: Ти поламав ярмо дерев’яне, а замість нього я зроблю кормигу залізну. 14 Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Я накладу залізне ярмо на шиї цим народам, щоб служили Навуходоносорові, вавилонському цареві, і вони служитимуть йому. Навіть польового звіря я передам йому.» 15 І сказав пророк Єремія до пророка Ананії: «Слухай лишень, Ананіє: Господь не посилав тебе, і ти підводиш цей народ покладатись на неправду. 16 Тим то так говорить Господь: Ось я викину тебе з землі; ще цього року вмреш, бо говорив єси всупереч Господові.» 17 І справді помер пророк Ананія того ж року, сьомого місяця.