Книга Єремії 29,30

29. Лист Єремії до виселенців у Вавилоні 1-23; ложний пророк 24-32

1 Ось слова того листа, що його послав був пророк Єремія з Єрусалиму до залишків старших у неволі, до священиків і до пророків та до всього народу, переселеного Навуходоносором, вавилонським царем, із Єрусалиму в Вавилон. 2 Це було після того, як цар Єхонія і цариця-мати, і скопці, і князі юдейські та єрусалимські, та ковалі і слюсарі вийшли з Єрусалиму. 3 А послав він його через Елеасу, сина Шафана, та Гемарію, сина Хілкії, яких Седекія, цар юдейський, послав у Вавилон до Навуходоносора, царя вавилонського. У нім стояло: 4 «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля, до всіх виселенців, що я переселив з Єрусалиму у Вавилон: 5 Будуйте доми та й живіть у них; насаджуйте сади й їжте плоди їхні. 6 Беріть жінок і родіть синів та дочок; та й синам вашим беріть жінок, а дочок ваших віддавайте заміж, щоб народжували синів та дочок, щоб ви намножились там, а не меншали. 7 Дбайте про благо тієї землі, куди я вас виселив, і молітесь за неї Господеві, бо в її добробуті – і ваше щастя. 8 Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Не давайте себе ошукувати вашим пророкам, що між вами, та вашим віщунам, і не зважайте на сни ваші, що вам сняться. 9 Неправду пророкують вони вам ім’ям моїм; не посилав я їх, – слово Господнє. 10 Так бо говорить Господь: Як виповняться 70 років, призначених для Вавилону, я навідаюсь до вас і здійсню моє прихильне про вас слово та й поверну вас на це місце. 11 Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, – слово Господнє, – задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбуття. 12 І коли ви візвете до мене та прийдете помолитись до мене, я вислухаю вас. 13 І коли шукатимете мене, знайдете, як тільки шукатимете мене всім серцем вашим. 14 Я покажусь вам, – слово Господнє, – зміню на краще вашу долю і позбираю вас з-поміж усіх народів і з усіх околиць, куди вас був повиганяв, – слово Господнє, – і знову приведу вас на те місце, звідки вас виселив. 15 Ви кажете: Господь пробудив для нас пророків у Вавилоні. 16 Ось як говорить Господь про царя, що сидить на Давидовому престолі, і про всіх людей, що живуть у цьому місті, – ваших братів, що не пішли з вами на виселення. 17 Так говорить Господь сил: Ось я наведу на них меч, голоднечу й чуму; вчиню їх такими, як оті гнилі смокви, такі погані, що не можна й їсти. 18 Гонитимуся за ними з мечем, голоднечею й чумою, створю з них жах для всіх царств на землі прокляття, дивовижу, сміховище й наругу для всіх народів, до яких їх повиганяю, 19 за те, що вони не слухали слів моїх, – слово Господнє – хоч я їм раз-по-раз невпинно посилав слуг моїх пророків, вони ж не слухали, – слово Господнє. 20 Ви ж, усі виселенці, що я виселив з Єрусалиму в Вавилон, слухайте слово Господнє!» 21 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля, про Ахава, сина Колаї, і про Седекію, сина Маасеї, що пророкують вам неправду моїм ім’ям: «Я віддам їх у руки Навуходоносорові, вавилонському цареві, і він скарає їх на смерть у вас на очу. 22 І впровадиться після них для всіх юдейських виселенців у Вавилоні такий звичай проклинати: Нехай тобі Господь таке вчинить, як ото Седекії та Ахавові, що їх Навуходоносор, вавилонський цар, спік на вогні. – 23 Бо вони в Ізраїлі коїли безчестя, з жінками ближніх своїх перелюб творили та моїм ім’ям говорили слова неправди, чого я їм не заповідав. Я знаю про це добре, сам я свідок тому», – слово Господнє. 24 «До Шемаї ж Нехламія промов: 25 Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ти посилав від свого імени листи до всього народу в Єрусалимі й до священика Софонії, сина Маасеї, та й до всіх священиків, і писав, 26 мовляв, Господь настановив тебе священиком замість священика Йояди, щоб ти наглядав у Господнім домі за кожним несамовитим, який хоче пророкувати, та щоб забивав такого в кайдани й колодки. 27 Чом же ти ото не заборониш Єремії з Анатоту пророкувати в вас? 28 Він же бо прислав і до нас у Вавилон сказати: Неволя ще довго простягнеться; будуйте доми та й живіть у них; насаджуйте сади і їжте плоди їхні.» 29. Священик Софонія прочитав цей лист перед пророком Єремією. 30 І до пророка Єремії надійшло таке слово Господнє: 31 «Пошли до всіх виселенців сказати ось що: Так говорить Господь про Шемаю Нехламія: За те, що Шемая пророкував вам, – а я ж його не посилав! – і підводив вас покладатися на неправду, 32 за те так говорить Господь: Я покараю Шемаю Нехламія та його потомків: не матиме він нікого, хто б жив серед цього народу і хто б зазнав добра, яке я вчиню своєму народові, – слово Господнє, – бо він говорив всупереч Господеві».

30. Північний Ізраїль буде відновлений

1 Слово, що надійшло до Єремії від Господа: 2 «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Запиши собі в книзі всі слова, що я сказав тобі. 3 Ось бо надходить час, – слово Господнє, – коли я зміню долю мого народу Ізраїля та Юди, – слово Господнє, – і приведу їх назад у землю, що вділив був їхнім отцям, і вони її посядуть.» 4 Ось ті слова, що Господь сказав про Ізраїля та про Юду: 5 «Так каже Господь: Я чую жахливий голос страху, не миру. 6 Розвідайтеся, гляньте: Чи то родить муж? Чому ж я бачу в усіх мужів руки на крижах, немов у породіллі? Чому обличчя в усіх змінилися, зблідли? 7 Горе! Страшний той день! Ще не було такого. Скрутний це час для Якова, хоч йому й прийде рятунок. 8 Того часу, – слово Господа сил, – я поламаю кормигу, що в нього на шиї і його кайдани порозбиваю. І він чужинцям більше не служитиме. 9 Вони служитимуть Господеві, Богові своєму, та Давидові, своєму цареві, що я пробуджу для них. 10 Ти ж не бійся, Якове, мій рабе, – слово Господнє, – і не лякайся Ізраїлю; врятую бо тебе з земель далеких, потомків твоїх із краю неволі, і Яків повернеться і житиме мирно й безпечно, тож ніхто його більш не непокоїтиме. 11 Бо я з тобою, – слово Господнє, – щоб тебе врятувати. Я вигублю всі народи, що проміж ними тебе розкинув. Тебе ж не знищу. Я покараю тебе, але за законом, – без кари ж тебе не зоставлю.» 12 Так бо говорить Господь: «Рана твоя не гоїться, синці твої болючі. 13 Ніхто не журиться перев’язати тобі рану, нема для тебе ні гоїння, ні вилікування. 14 Усі твої коханці тебе забули і не шукають тебе більше, бо я вдарив тебе, як б’є ворог, лютою карою за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч. 15 Чого ж кричиш, що в ранах єси? Біль твій не вигоюється? Це ж за твою тяжку провину, за гріхів твоїх безліч вчинив я тобі це лихо. 16 Але й усі, що жеруть тебе, будуть пожерті; всі вороги твої – усі підуть у неволю, грабіжники твої будуть обдерті; всіх здирців твоїх на луп я видам. 17 Я перев’яжу твої рани і вигою тебе від болячки, – слово Господнє. А що відкинутим, Сіоне, тебе звано ще й занедбаним, 18 то так говорить Господь: Я поверну з неволі намети Якова, зглянусь на його оселі, міста постануть знову зо своїх розвалищ, і палаци стоятимуть на своїм місці. 19 І вийде від них подяка й веселий голос. Я їх намножу, не поменшу. Я їх прославлю, не зневажу. 20 Сини їхні будуть як за днів давніх, громада їхня стоятиме передо мною твердо. Усіх же їхніх гнобителів я покараю. 21 І вийде князь їхній із їхнього лона і володар їхній з них самих постане. Я пригорну його, і він до мене прийде, бо й хто ж би зважився сам собою до мене приступити? – слово Господнє. 22 Ви будете моїм народом, я ж буду вашим Богом. 23 Ось буревій Господній, гнів вибухнув, розбушувалась буря й ударила на голову безбожних. 24 І не відвернеться палкий гнів Господній, покіль не вчинить, не виконає задумів серця свого. При кінці днів це стане вам зрозуміле.»