Книга Єзекиїла 9,10

19

9. Руїна Єрусалиму

1 Тоді він скрикнув грімким голосом мені у вуха: «Наближайтеся, бичі міста, кожен зо знаряддям руйнування у руці!» 2 І ось прийшло шестеро мужів від верхніх воріт, що на півночі, кожен із знаряддям убивства в руці. Посеред них був один, одягнений у льняну одежу, з писарським приладом при боці. Увійшли вони й поставали коло мідяного жертовника. 3 Слава Бога Ізраїля піднялася з-над того херувима, на якім була, до порога дому. І він прикликав того, що був одягнений у льняну одежу і що при боці в нього був писарський прилад. 4 І сказав йому Господь: «Пройди посеред міста, посеред Єрусалиму, та й поклади знак на чолі в людей, що зідхають і сумують із-за всіх гидот, що діються посеред нього.» 5 А другим він сказав – так , що я чув: «Ідіте позад нього містом і бийте; нехай не жалує ваше око, не майте милосердя; 6 старого і хлопця, дівицю, малечу й жіноцтво вбивайте на смерть; а з тих же, що мають на собі знак, не руште нікого. Та починайте від моєї святині.» І почали вони від старших мужів, що були перед храмом. 7 Він сказав до них: «Оскверніть храм. Закидайте дворища трупом, а потім вийдете.» І вони вийшли і вбивали по місті. 8 Як вони били, зоставсь я один, упав на лице й закричав: «Ой Господи Боже! Невже ти вигубиш увесь останок Ізраїля, виливаючи твій гнів на Єрусалим?» 9 А він мені сказав: «Безбожність дому Ізраїля та Юди велика, вельми велика; країна повна крови, а місто повне насильства, бо вони кажуть: Покинув Господь країну, Господь не бачить. 10 Оце ж і моє око не пощадить, і я не помилую. Оберну їхні вчинки на їхню ж голову.» 11 І ось тут чоловік, одягнений у льняну одіж, у якого при боці писарський прилад, звітував, кажучи: «Я зробив так, як ти мені наказав був.»

10. Видіння Бога й херувимів

1 Глянув я, коли ж на тверді, що над головами у херувимів, щось наче сапфір-камінь, щось наче престол було видно над ними. 2 І він сказав чоловікові, одягненому в льняну одіж: «Увійди проміж колеса під херувимів, набери повні пригорщі жару, що між херувимами, та висип на місто.» І він увійшов на моїх очах. 3 Херувими ж стояли праворуч від храму, як той чоловік увійшов, і хмара сповнила середній двір. 4 Тоді слава Господня знялась із херувимів до порогу храму, і храм сповнився хмарою, і двір був повен сяйва слави Господньої. 5 І чути було шум крил херувимів аж до крайнього двору, мов би голос Всемогутнього Бога, як він говорить. 6 Коли ж повелів чоловікові, одягненому в льняну одежу: «Набери жару з-поміж коліс, – між херувимами», – увійшов той і став коло коліс. 7 І простягає один херувим руку до вогню, що між херувимами, і взяв та й подав у пригорщу одягненому в льняну одежу. Той прийняв і вийшов. 8 Було ж у херувимів видно подобину людської руки під крильми. 9 Глянув я: аж ось коло херувимів четверо коліс, по одному колесу коло кожного херувима, і на вид ті колеса мов би з хрисоліту. 10 Видом же всі четверо були однакової подоби, так ніби одне колесо було в другому. 11 Як вони йшли, то йшли на чотири свої боки; ідучи, вони не обертались, бо вони йшли туди, куди була звернена голова, тож ідучи, не обертались. 12 Тіло ж у них усе, і спина й руки, крила й колеса були по всьому колу повні очей, по всіх чотирьох колесах. 13 Колеса ж ці, як я чув, називано «галгал». 14 У кожного з них було чотири обличчя. Лице в одного – лице херувима; лице в другого – лице людини, у третього – лице лева, а в четвертого – лице орла. 15 І херувими знялись угору: це були ті живі істоти, що я бачив при Кевар-річці. 16 Як ішли херувими, то йшли й колеса коло них, і як херувими простягали крила, щоб ізнятись над землею, то й колеса збоку не відвертались від них. 17 Як вони зупинялись, то й колеса зупинялись, а як вони здіймались угору, то й колеса здіймалися з ними, бо оживляючий дух був у них. 18 Тоді слава Господня відійшла з-над порогу в храмі й стала над херувимами. 19 Херувими ж розгорнули крила й знялися з землі вгору перед очима в мене, летівши, і колеса разом з ними. Зупинились вони коло входу в східню браму храму, а над ними слава Бога Ізраїля зверху. 20 Це були ті тварини, що я бачив під Богом Ізраїля при Кевар-річці, і взнав я, що то були херувими. 21 У кожного – по чотири обличчя, і в кожного – по чотири крила, і щось наче людські руки були в них під крильми. 22 А лиця їхні здавалися цілком схожими на лиця, що я бачив при Кевар-річці. Кожен ішов навпростець поперед себе.