Книга Ісаї 31,32
31. Проти союзу з Єгиптом
1 Горе тим, що йдуть по допомогу в Єгипет, що покладаються на коней, що надіються на колісниці, бо їх, мовляв, багато, та на кінноту, бо вона, мовляв, вельми сильна, а на Святого Ізраїлевого не зважають, Господа не шукають! 2 Та він же мудрий; він нашле лихо, і слів своїх він не відкличе; він устане на дім безбожних і проти допомоги злочинців. 3 Таж єгиптяни – люди, а не Бог, і коні їхні – тіло, а не дух. І як Господь простягне руку свою, то й помічник спіткнеться, і той, кому допомагав він, повалиться, і всі вони загинуть разом. 4 Бо так сказав Господь до мене: «Як реве лев або левеня над здобиччю своєю, і хоча б ціла юрба пастухів зібралася проти нього, крику їхнього не боїться, галасу їхнього не страхається, так Господь сил зійде воювати на гору Сіон і на його пагорб. 5 Як птахи, що літають, розпростерши крила, так Господь сил захистить Єрусалим; захистить, визволить, пощадить і врятує. 6 Вернітесь, о сини Ізраїля, до того, проти кого ви так дуже збунтувалися! 7 Бо того дня кожен відкине свої срібні кумири й свої золоті кумири, що ваші руки вам самим на гріх наробили. 8 Ашшур упаде не від меча чоловіка, і пожере його не меч людини: він буде від меча втікати, юнаки його рабами стануть. 9 Його скала втече від страху, князі його кинуть знамено», – слово Господнє, що на Сіоні має свій вогонь, і свою піч у Єрусалимі.
32. Царство справедливости 1-8; проти безжурного жіноцтва 9-20
1 Справедливістю цар буде царювати, і князі будуть царювати правом. 2 Кожний із них буде, немов сховок від вітру і немов захист у негоду немов потоки вод у сухій країні, мов тінь високої скали в землі безводній. 3 Очі видющих не будуть заплющуватись, і вуха слухаючих будуть уважати. 4 І серце легковажних науку зрозуміє, язик заїкуватих заговорить ясно й швидко. 5 Безглуздого не будуть більше звати благородним, а про лукавого не скажуть, мовляв, він чесний. 6 Бо дурний про дурниці говорить, і серце його думає про лихо, щоб чинити беззаконства, щоб проти Господа лише неправдиво говорити, щоб видирати в голодного хліб з рота, спраглого напою позбавляти. 7 Підступи хитрого нечесні; він усе про хитрощі міркує, щоб погубити бідного брехливим словом і вбогого, що захищає своє право. 8 А чесний думає про чесне, твердо стоїть при тім, що праве. 9 Жінки безжурні, встаньте, слухайте голос мій! О дочки самопевні, нахиліть вухо до мого слова! 10 По році й по кількох днях тремтітимете, ви, самопевні! Бо вже не буде винозборів і жнив більш не буде. 11 Здвигніться, ви, безжурні! Трясіться, ви, самопевні! Скиньте одежу з себе, роздягніться, підпережіть вереттям крижі, 12 б’ючи себе в груди за пишні ниви, за лозу плодючу, 13 за мого люду поле, де ростуть будяки з глодами, за всі доми щасливі та за веселе місто! 14 Бо покинуть палац, ущухне в місті галас; Офел і Бахан стануть печерами навіки, радістю диких ослів, пасовиськом стад, 15 поки не виллється на нас дух з вишніх; тоді пустиня обернеться в сад, а сад за ліс будуть уважати. 16 Тоді в пустині буде жити право, а в саду родючім перебувати справедливість. 17 І ділом справедливости мир буде, а плодом справедливости – спокій та безпека довічна. 18 Народ мій житиме в оселі миру, в житлах безпечних і в осідках спокійних. 19 Зрубають ліс, і місто буде вельми принижене. 20 Щасливі ви, що сієте біля всіх вод і випускаєте вола й осла на волю!