Біблія щодня

Книга Псалмів 19-27

19. (18) Хвала Богові Творцеві 2-7; його закон досконалий 8-15

1 Провідникові хору. Псалом. Давида. 2 Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна. 3 День дневі передає слово, ніч ночі об’являє вістку. 4 То не слова, не мова, яких би голосу не було чути: 5 по всій землі залунав їх звук, на край світу – їхні слова. На них він розіп’яв намет для сонця, 6 і воно, немов жених, виходить із світлиці, веселе, немов велетень, що шлях свій пробігає. 7 Від краю неба його вихід, і кругобіг його – до другого краю. І ніщо не сховається від його жару. 8 Закон Господній – досконалий: він відживлює душу. Засвідчення Господнє – вірне: воно навчає простих. 9 Господні заповіді – праві: вони радують серце. Веління Господнє – ясне: воно просвічує очі. 10 Страх Господній – чистий: він вічно перебуває. Суди Господні – правда: всі вони – справедливі; 11 дорожчі від золота найщирішого і солодші від меду й патоки найсолодшої 12 А й твого слугу вони навчили: в їх зберіганні – велика нагорода. 13 А свої хиби хто ж розпізнає? Від провин таємних очисть мене! 14 І від гордости відгороди слугу твого, щоб не заволоділа мною. Тоді я буду бездоганний і чистий від гріха тяжкого. 15 Нехай слова уст моїх будуть тобі милі, і мислі мого серця перед тобою, Господи, моя Скеле й мій Ізбавителю!

20. (19) Молитва за царя 2-6; Божа допомога цареві у війні 7-10

1 Провідникові хору. Псалом. Давида. 2 Нехай Господь вислухає тебе під час скрути, нехай ім’я Бога Якова тебе захистить! 3 Нехай пошле тобі допомогу з святині, нехай підтримає тебе з Сіону! 4 Нехай згадає всі твої офіри, і всепалення твоє нехай прийме. 5 Нехай тобі вчинить, що бажає твоє серце, і здійснить усі твої задуми. 6 Радіймо твоїй перемозі, і йменням нашого Бога стяги піднесімо! Нехай Господь іздійснить усі твої прохання! 7 Тепер я знаю, що Господь дав перемогу помазаникові своєму і відповів йому з святого неба потугою своєї переможної десниці. 8 Ті колісницями, ці кіньми, а ми ім’ям Господа, Бога нашого – сильні. 9 Ті похитнулися й упали, ми ж стоїмо й тримаємось міцно! 10 Дай, Господи, цареві перемогу; вислухай нас, коли взиватимемо до тебе.

21. (20) Народ дякує за допомогу цареві 2-8; прагне повної перемоги над ворогом 9-14

1 Провідникові хору. Псалом. Давида. 2 О Господи, в силі твоїй цар радіє і в твоїй допомозі веселиться вельми! 3 Бажання серця його ти йому вволив і проханню уст його ти не відмовив. 4 Бо ти йдеш йому назустріч благословенням щедрим, кладеш йому на голову вінець щирозлотний. 5 Життя просив він у тебе: ти йому дав його, довготу днів на віки вічні. 6 Завдяки твоїй допомозі – велика його слава; величність і красу поклав єси на нього. 7 Бо ти даєш йому благословення вічне і звеселяєш його радістю обличчя твого. 8 Бо цар надіється на Господа і завдяки милості Всевишнього не похитнеться 9 Твоя рука досягне всіх твоїх противників; правиця твоя влучить усіх, хто тебе ненавидить. 10 Ти вчиниш їх, неначе піч вогненну в час твого з’явлення, Господь вогнем проглине їх у своїм гніві. 11 Потомство їхнє ти із землі вигубиш і їхніх нащадків – з-поміж дітей людських. 12 Коли задумають на тебе лихо, лукаву врадять раду, – не здолають. 13 Бо ти обернеш їх до втечі, напнеш їм у вічі лука твого. 14 О, вознесися, Господи, у твоїй силі! І ми будемо співати й славити твою могутність.

22. (21) Страждання праведника і його надія

1 Провідникові хору. На мелодію “У досвітня лань”. Псалом. Давида. 2 Боже мій, Боже мій, чому мене покинув? Стоїш далеко від спасіння мого, від слів мого зойку. 3 Боже мій, кличу я вдень, – не відповідаєш, а й уночі я теж не вгаваю. 4 Таж ти – святий, возсідаєш на хвалах Ізраїлевих! 5 На тебе покладались батьки наші: звірялись, і ти врятував їх. 6 Взивали тебе й спасались, на тебе покладались і ганьби не зазнавали. 7 А я – черв’як, не людина; сміховище людей, презирство народу. 8 Всі, хто на мене дивляться, глузують з мене, кривлять губи, кивають головою: 9 „Поклавсь на Господа, нехай його рятує; нехай його спасає, коли він його любить! 10 Ти мене вивів з материнського лона, ти дав мені безпеку при грудях матері моєї. 11 На тебе я був зданий від утроби, від материнського лона ти єси Бог мій. 12 Не віддаляйсь від мене, бо нещастя близько, бо допомогти нікому. 13 Биків багато мене оточило, башанські сильні навколо мене стали. 14 Роззявили на мене свою пащу, неначе лев, що роздирає і рикає. 15 Я став, немов вода розлита, всі кості мої повиходили з суставів. Неначе віск, зробилось моє серце, розтануло в мене в нутрі. 16 Мов черепок, висохла моя сила, язик мій прилип до горлянки, кладеш мене в порох смерти. 17 Бо пси мене обсіли, і лиходіїв зграя мене оточила. Пробили мені руки й ноги, 18 всі мої кості я міг би полічити. Дивляться на мене і з радістю позирають. 19 Одежу мою ділять між собою, і на хитон мій жеребок кидають. 20 Та ти, о Господи, не віддаляйсь; о моя сило, притьмом прийди мені на допомогу. 21 Вирятуй від меча мою душу – із собачих лап мою єдину. 22 Спаси мене із левиної пащі – від рогів буйволових мою убогу. 23 Я сповіщу моїм братам про твоє ім’я, хвалитиму тебе серед громади: 24 „О ви, що боїтеся Господа, його хваліте; нащадки Якова, його шануйте, і бійтеся його, потомки Ізраїля! 25 Бо він не гидував, не гордував бідою бідака, і не ховав обличчя свого від нього; і коли той взивав до нього, – слухав. 26 Від тебе йде моя хвала в великім зборі, обітниці мої виконаю перед тими, що його бояться. 27 Нехай споживають покірні, нехай будуть ситі. хай хвалять Господа ті, що його шукають. Нехай серце ваше живе повіки! 28 Усі кінці землі згадають і навернуться до Господа. І впадуть ниць перед тобою усі сім’ї народів; 29. Господнє бо є царство, він над народами панує. 30 Йому одному поклоняться всі тії, що в землі спочивають; перед ним упадуть ниць усі тії, що сходять у могилу. І душа моя для нього житиме; 31 моє потомство буде йому служити, і розповість про Господа прийдеш – ньому родові; 32 прийдуть, оповістять про його добрість народові, що має народитись: “Таке вчинив Господь!”

23. (22) Господь – добрий пастир

1 Псалом. Давида. Господь – мій пастир: Нічого мені не бракуватиме. 2 На буйних пасовиськах він дає мені лежати; веде мене на тихі води. 3 Він відживляє мою душу, веде мене по стежках правих імени ради свого. 4 Навіть коли б ходив я долиною темряви, – я не боюся лиха, бо ти зо мною. Жезло твоє й палиця твоя – вони дають мені підтримку. 5 Готуєш стіл для мене перед моїми противниками; ти голову мою помазав миром, переливається мій кубок. 6 Добрість і милість будуть мене супроводити усі дні життя мого, і житиму в домі Господнім по віки вічні.

24. (23) Хто достойний входити у святиню 3-6; Господь урочисто входить у храм 7-10

1 Давида. Псалом. Господня є земля, її повнота, вселенна та її мешканці. 2 Бо він на морях заснував її, і утвердив її на ріках. 3 Хто на гору Господню зійде і хто буде стояти на його святому місці? 4 Той, чиї безвинні руки й чисте серце; хто не пильнує розумом своїм пустого не присягає криво. 5 Він матиме від Господа благословення і ласку від Бога свого спасіння. 6 Такий рід тих, які його шукають, шукають лице Яковового Бога. 7 О брами, підніміте главні ваші, і піднесіться ви, одвічні двері, щоб увійшов Цар слави. 8 “Хто він – отой Цар слави?” “Господь могутній і потужний, Господь потужний у битві.” 9 О брами, підніміте главні ваші, і піднесіться ви, одвічні двері, щоб увійшов Цар слави! 10 “А хто ж бо він такий – отой цар слави?” “Господь сил, він є Цар слави!”

25. (24) Молитва за прощення гріхів та вирятування з небезпек

1 Давида. До тебе, Господи, підношу мою душу, 2 о Боже мій, на тебе покладаюсь, не дай, щоб я осоромивсь! Не дай, щоб вороги мої втішались надо мною! 3 Бо ніхто з тих, що на тебе чекають, не осоромиться. Нехай осоромляться віроломні без причини. 4 Вкажи мені, о Господи, твої дороги, навчи мене, де твої стежки. 5 Напути мене по твоїй правді й навчи мене, бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую ввесь день я. 6 Згадай про твоє милосердя, Господи, і про твою милість, вона бо споконвіку. 7 Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй, з милосердя твого згадай мене, о Господи, доброти твоєї ради. 8 Добрий Господь і праведний, тому й навчає грішників дороги. 9 Напоумлює покірливих на правду і навчає смиренних путі своєї. 10 Усі стежки Господні – милість і правда для тих, що бережуть завіт його і свідоцтва. 11 Імени твого ради, Господи, відпусти гріх мій, бо він великий. 12 Хто він, той чоловік, що Господа боїться? Він вкаже йому дорогу, яку той має вибрати. 13 Сам він зазнає щастя, і рід його успадкує землю. 14 Довірливий Господь до тих, які його бояться, і свій завіт дає їм знати. 15 Очі мої завжди до Господа, він бо звільнить від сіті мої ноги. 16 Зглянься і змилосердься надо мною, бо я самотній і нещасний. 17 Злагідни скорботи мого серця і виведи мене з тісноти моєї. 18 Споглянь на моє горе й на труд мій, і відпусти всі мої гріхи. 19 Глянь, яка безліч ворогів у мене, ненавистю лютою ненавидять мене. 20 Збережи мою душу й спаси мене, щоб я не зазнав ганьби, бо я до тебе прибігаю. 21 Нехай правота й досконалість мене зберігають, на тебе бо, о Господи, надіюсь. 22 Визволь Ізраїля, о Боже, від усіх його скорбот.

26. (25) Невинний, неправедно оскаржений, благає Бога

1 Давида. Обстань за мою справу, Господи, бо я ходив невинно і, на Господа поклавшись, не хитався. 2 Випробуй мене, Господи, вивідай мене, випробуй, немов вогнем, моє нутро й моє серце. 3 Бо милість твоя перед очима в мене і я ходжу по твоїй правді. 4 З людьми лукавими я не сідаю, і не пристаю з підступними. 5 Я ненавиджу зборище злочинців і з грішниками не сідаю. 6 В невинності я мию руки і навколо жертовника твого, о Господи, обходжу, 7 щоб оповісти хвалу вголос і розповісти усі твої чуда. 8 Люблю, о Господи, оселю твого дому, місце перебування твоєї слави. 9 Не губи з грішниками мою душу і моє життя з кровожерами, 10 руки яких на злочин готові і десниця яких повна хабарів. 11 Я ж у моїй невинності ходжу; спаси мене і зглянься на мене. 12 Нога моя стоїть на рівнім місці, благословлятиму я Господа на зборах.

27. (26) Псалмопівець – повен довір’я, безпечний у святині 1-6; молиться 7-14

1 Давида. Господь – моє світло й моє спасіння: кого маю боятись? Господь – мого життя твердиня: кого маю страхатись? 2 Як насідають злочинці на мене, щоб жерти моє тіло, – напасники мої й мої вороги, то вони спіткнуться й упадуть. 3 Нехай і облогою стануть проти мене, не настрашиться моє серце; нехай і війна настане проти мене, навіть тоді буду я уповати. 4 Одного в Господа прошу, одного я благаю: жити в домі Господнім по всі дні життя мого, щоб бачити красу Господню і віддаватись роздумам у його храмі 5 Бо він мене сховає у своїм наметі в день недолі; він захистить мене під кровом шатра свого, на скелю він мене підніме. 6 І ось тепер я голову мою підношу на ворогів, які навколо мене; принесу жертву радости в його наметі, співатиму й у псалмах Господа буду хвалити. 7 Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, змилуйся надо мною й обізвись до мене. 8 В твоєму імені серце моє каже: “Обличчя моє шукайте!” Твоє обличчя, Господи, я шукаю. 9 Не ховай обличчя твого від мене, не відпихай слуги твого в гніві Ти моя поміч, не відкидай мене і не залишай мене, Спасителю, мій Боже! 10 Бо навіть, як покине мене рідний батько-мати, Господь мене до себе прийме. 11 Навчи мене, о Господи, путі твоєї, провадь мене простою стежкою, з огляду на тих, що на мене засідають. 12 Не видай мене на поталу моїм ворогам, бо проти мене встали свідки брехливі, які насильством так і палають. 13 Леле, якби я не вірив, що побачу доброту Господню на землі живучих! 14 Надійсь на Господа, будь мужній; нехай буде відважне твоє серце, і надійсь на Господа!

Social Share Buttons and Icons powered by Ultimatelysocial