Левіт 10,11

10. Смерть Аронових синів 1-5; участь священиків у жалобних звичаях 6-7; уживання вина 8-11; належність для священиків 12-15; жертовний козел 16-20

1 Аронові сини, Надав і Авігу, взяли кожен свою кадильницю й вклали до них жару та й посипали на нього ладану, і принесли перед Господом вогонь негодящий, якого він їм не заповідав. 2 І вийшло з-перед Господа полум’я та й пожерло їх, і вони померли перед Господом. 3 Тоді Мойсей сказав Аронові: ось воно те, що заповідав Господь: «На тих, що наближаються до мене, я покажу, що я святий; і перед усім народом покажу я мою славу.» І мовчав Арон. 4 Тоді Мойсей покликав Мішаела і Елцафана, синів Узієла, Аронового дядька, і сказав їм: «Приступіть і винесіть ваших небожів геть із святині за табір.» 5 Вони приступили й винесли їх у їхніх хитонах геть за табір, як повелів Мойсей. 6 Аронові ж та його синам, Єлеазарові й Ітамарові, сказав Мойсей: «Волосся на голові не запускайте, й одежі вашої не рвіте, щоб не померти вам та щоб не навести гніву на всю громаду. Родичі ваші й увесь дім Ізраїля нехай плачуть за спаленими вогнем, що його запалив Господь. 7 Ви ж від входу в намет зборів не відходьте, а то помрете; бо миро Господнього помазання покоїться на вас.» І ті вчинили по Мойсеєвому слову. 8 І промовив Господь до Арона: 9 «Коли треба буде вам входити в намет зборів, то вина й п’янких напоїв не пийте, ні ти сам, ні сини твої з тобою, бо помрете: установа це віковічна для ваших поколінь, 10 щоб могти розібрати між святим і несвятим, між чистим і нечистим, 11 та щоб навчали ви синів Ізраїля всіх установ, що дав їм Господь через Мойсея.» 12 І Мойсей сказав Аронові й Єлеазарові та Ітамарові, синам його, що зосталися живими: «Возьміте офіру, що залишилася від вогняної жертви Господеві, та й їжте її прісною біля жертовника, бо вона пресвята. 13 Ви будете їсти її на свя-тому місці, бо це твоє право й право твоїх синів – на вогняні жертви Господеві; так бо заповідано мені. 14 Ти сам і сини твої й дочки твої з тобою груднину коливальної жертви й лопатку підношеної жертви теж мусите їсти на чистому місці, бо вони дані тобі як твоє право й право твоїх синів на офіри й мирні жертви синів Ізраїля. 15 Лопатку підношеної жертви й груднину коливальної жертви принесуть разом із тучними частинами, що мають бути спалені, щоб принести їх коливальну жертву перед Господом, а потім будуть для тебе і твоїх синів із тобою як віковічне право, як заповідав Господь.» 16 Коли ж Мойсей пильно шукав козла, що був у жертву за гріх, виявилось, що його спалили. Тому він розгнівавсь на Єлеазара й Іта-мара, Аронових синів, що зостались, і запитав: 17 «Чому ви не з’їли жертви за гріх на святому місці? Таж це річ пресвята! Вона вам дана, щоб усунути провину громади та й спокутувати за неї перед Господом. 18 А що кров її не була внесена всередину до святині, то й треба вам було конче її з’їсти на святому місці, як я наказав.» 19 І відповів Арон до Мойсея: «Дивись, вони приносили сьогодні свою жертву за гріх та своє всепалення перед Господом, і таке трапилося мені! А коли б я сьогодні їв жертву за гріх, чи гаразд воно було б в очах Господа?» 20 Мойсей вислухав це та й задовольнився.

11. Про чистих та нечистих тварин 1-47

1 І Господь сказав Мойсеєві та Аронові, кажучи їм: 2 «Скажіть синам Ізраїля таке: Ось тварини, яких можна вам їсти з усіх чотириногих, що на землі: 3 всяке чотириноге з розщепленим копитом та з розколиною між ратицями, й що реми-ґас, – можна вам його їсти. 4 Однак з-поміж тих, що ремиґають або мають розколене копито, не можна вам їсти: верблюда, хоч він ремиґає, але ратиці в нього нерозколені; нечистий він вам буде; 5 борсука, що хоч і ремиґає, та не має розколених ратичок; нечистий він вам буде; 6 зайця, бо хоч і ремиґає, та не має ратичок розділених, нечистий він вам буде; 7 ані свині, хоч у неї ратиці розділені, та навіть має розщеплену стопу, бо вона не ремиґає, тож нечиста вам буде. 8 М’яса їх не їстимете й падлини їх не доторкайтесь: вони для вас нечисті. 9 З усього ж, що в водах, те можна вам їсти: все, що має поплавці й луску; чи воно буде в водах, чи в морях, чи в річках, це й їжте. 10 А все, що не має поплавців і луски, чи то в морях, чи в річках, і все, що кишить у водах, та й усяка водна тварина, буде вам гидотою. 11 М’яса їх не їжте й падлиною їх бридьтеся, бо й це гидота для вас. 12 Усе, що в водах без поплавців і луски, буде вам гидотою. 13 А з птаства ось які вважатимете гидкими, що їх не слід їсти, бо це гидь: орел, шуліка й морський орел, 14 кібець і сокіл із породою його; 15 і всякого роду ворони; 16 струсь, пугач, морська чайка й ясттруб з породою його; 17 сова, баклан і рибалка; 18 сич, пелікан та єгипетський стерв’як; 19 чорногуз, чапля з породою її, і одуд і кажан. 20 Усе комаство крилате, що рачкує на чотирьох, гидота вам буде. 21 Тих тільки з усієї крилатої комашини, що рачкує на чотирьох, можна вам їсти, що крім передніх ніг, має ще другу пару ніг, щоб скакати ними по землі. 22 Тож їстимете з-поміж них такі: всякого роду сарану, всяких цвіркунів, стрибунців із породою їхньою та різних скакунів. 23 Усяке інше крилате комаство, що рачкує на чотирьох ногах, буде гидотою вам. 24 А від таких ви ставатимете нечистими: хто доторкнеться їхнього падла, стане нечистим до вечора; 25 і хто нестиме стерво котрогось із них, мусить випрати свою одіж, і буде нечистим до вечора. 26 Всяка скотина, що має ратиці, але нероз-колені, і не ремиґає, нечиста вам. Хто б не доторкнувся її, буде нечистим. 27 Всяке чотириноге, що ходить на лапах, буде вам нечисте. Хто доторкнеться його стерва, стане нечистий до вечора. 28 А хто б ніс цю падлину, мусить випрати одежу, й буде нечистий до вечора; вони нечисті вам. 29 З дрібних же тварин, що повзають по землі, оці будуть вам нечисті: ласиця, щур і різні роди ящірок; 30 анака, коах, летаа, хомет і тіншамет. 31 Між усіма повзунами будуть вони для вас нечисті. Хто доторкнеться їх падлини, буде нечистий до вечора. 32 І все, на що впаде з їхньої падлини, буде нечисте: чи то буде дерев’яний посуд, чи одежа, чи шкура, чи мішок, чи що-небудь, що служить для якоїсь потреби, все це треба вкинути в воду й воно буде нечисте до вечора; по тому ж знову стане чистим. 33 Якби ж щось із них упало в якийсь глиняний посуд, то все, що в ньому, стане нечистим, і посуд треба розбити. 34 Всяка їжа, навіть коли хлюпне на неї така вода, буде нечиста; і всякий напій у якійнебудь такій нечистій посудині буде нечистим. 35 Усе, на що впаде щось із їхньої здохлятини, стане нечистим; піч або грубу треба знищити, бо вони нечисті, і нечисті вони вам будуть. 36 Тільки джерела та копанки, себто водозбірні, будуть чисті; а той, хто доторкнеться до їхньої падлини, буде нечистий. 37 Коли щось із їхнього падла впаде на посівне зерно, воно залишиться чистим. 38 А якщо б насіння було намочене в воді, й щось із падлини впаде на нього, то це стане нечистим. 39 Коли здохне якась скотина, що її можна вам їсти, той, хто доторкнеться її падла, буде нечистий до вечора. 40 Хто їстиме її падло, мусить випрати свою одіж, і буде нечистим до вечора; і хто нестиме її падло, мусить випрати свою одежу, й буде нечистим до вечора. 41 Кожне дрібне створіння, що совається по землі, то – гидь, не їсти його. 42 Нічого з того, що повзає на череві, чи з того, що совається на чотирьох чи багатьох ногах, тобто, ніякого дрібного створіння, що совається по землі, не їстимете, бо це гидота. 43 Не зогиджуйте себе нічим, що совається по землі, й не занечищуйте ним себе, бо через них ви могли б стати нечистими. 44 Я бо – Господь, Бог ваш; ви маєте ставати святими й бути святими, бо я – святий. Не опоганюйте себе ніяким дрібним створінням, що совається по землі. 45 Я бо, Господь, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вашим Богом; тож маєте бути святими, бо я святий. 46 Ось такий то закон про чотириногих і про птаство і про всяку живу тварину, що кишить у воді, і про всяку тварину, що совається по землі, 47 щоб розрізняти між нечистим і чистим, і між твариною, що можна її їсти, та твариною, що не можна їсти.»