Левіт 16,17
- 2.05.2019
16. Урочистий день великого відпусту (Йом Кіппур): підготова 1-10; покута за Арона й священство 11-14; покута за народ 15-19; козел відпущення 20-22; підготова всепалення 23-28; день покути 29-34
1 Після смерти двох синів Аронових, що померли, як наближались до Господа, 2 Господь промовив до Мойсея й сказав до нього: «Повідай Аронові, братові твоєму, щоб не входив повсякчас у святиню, за завісу, перед віко, що на ковчезі; щоб не вмер, як я в хмарі з’являтимусь над віком. 3 От із чим мусить Арон входити в святиню: з бичком на жертву за гріх та з бараном на всепалення. 4 Він мусить надягати священний хитон із льону, льняні підштанки мають бути на ньому, мусить підперізуватися льняним поясом і в льняне завивало обгортати голову; це священні шати, і він їх надягне, вимивши спершу своє тіло і в воді. 5 А від громади синів Ізраїля візьме двох козлів на жертву за гріх та одного барана на всепалення. 6 І принісши бичка в жертву за свої гріхи та спокутувавши за себе й за дім свій, 7 Арон візьме обох козлів і поставить їх перед Господом при вході в намет зборів, 8 і кине про них жереб: один для Господа, а один для Азазела. 9 І приведе Арон козла, що на нього випав жереб для Господа, і принесе його в жертьу за гріх, 10 а козла, на якого випав жереб для Азазела, поставить живого перед Господом, щоб справити на нім покуту і потім пустити його Азазелові в пустиню. 11 І приведе Арон бичка на жертву за свої гріхи і, спокутувавши за себе й за свій дім, заріже бичка в жертву за власні гріхи. 12 І візьме кадильницю, повну жару з жертовника зверху, перед Господом, і дві повні пригорщі пахучого, на-дрібно стовченого ладану, і понесе в середину за завісу і 13 посипле ладану на вогонь перед Господом, щоб кадильний дим вкрив віко, що на Свідоцтві, щоб він не вмер. 14 Потім візьме крови з бичка та й покропить пальцем (нею) на віко спереду, на схід сонця, а перед віком покропить пальцем сім раз кров’ю. 15 І заріже козла, що на жертву за гріх людей, і внесе кров його в середину за завісу й учинить з його кров’ю так само, як зробив із кров’ю бичка, – бризнувши нею на віко й перед віком 16 і так очистить святиню від нечистот синів Ізраїля й від проступків та всіх гріхів їхніх; те ж саме вчинить із наметом зборів, що стоїть посеред них, серед нечистот їхніх. 17 Та щоб у наметі зборів нікого не було, як (він) входитиме покутувати в святині, аж поки звідти не вийде, відправивши покуту за себе й за дім свій і за всю громаду синів Ізраїля. 18 А як вийде до жертовника, що перед Господом, то відправить на ньому покуту, взявши крсви з бичка та з козла і поклавши її на роги жертовника кругом з усіх боків 19 та побризкавши нею сім раз з пальця; так він його очистить і освятить від нечистот синів Ізраїля. 20 А як скінчить покуту за святиню, за намет зборів і за жертовник, приведе Арон козла живого, 21 і поклавши йому обидві руки на голову, визнає над ним усі беззаконня синів Ізраїля і всі переступи їхні, і всі гріхи їхні, і покладе їх козлові на голову та й випустить його за допомогою приготованого на те чоловіка в пустиню. 22 І понесе козел на собі всі їхні беззаконня в землю безлюдну; і випустить він козла в пустиню. 23 Тоді нехай Арон увійде в намет зборів, поздіймає льняні шати, що надягнув був, як увіходив у святиню, і складе їх там; 24 вимиє собі в воді тіло в святому місці, надягне знову свою одіж і, вийшовши, принесе всепалення за себе й усе-палення за народ, і відправить покуту за себе й за народ. 25 А тук жертви за гріх воскурить на жертовнику. 26 Той же, хто випустив Азазелові козла, випере свою одіж і вимиє в воді собі тіло, і тоді зможе ввійти знову в табір. 27 А бичка, що на жертву за гріх, і козла, що на жертву за гріх, кров яких внесено для покути в святиню, нехай винесуть геть поза табір та й спалять на вогні, шкури їхні, і м’ясо їхнє і кал їхній. 28 Той же, хто палитиме їх, нехай випере свою одіж, вимиє в воді собі тіло, і тоді можна буде йому ввійти до табору. 29 Це буде вам установою віковічною: сьомого місяця, десятого дня місяця, маєте вмертвляти самих себе й нічого не робити, чи тубілець, чи чужинець, що пробуває між вами; 30 в той бо день відправлятиметься покута за вас, щоб очистити вас; і будете чисті перед Господом від усіх ваших гріхів. 31 Це день повного спочинку для вас, і ви мусите вмертвляти самих себе: це установа віковічна. 32 Покуту ж відправлятиме священик, що його помазано й висвячено, щоб священнодіяв замість батька свого; він вдягатиметься в льняні шати, шати священні. 33 Він покутуватиме за святиню й за намет зборів, і за жертовник; і за священиків і за всіх людей у громаді робитиме покуту. 34 І буде це вам установою віковічною; раз на рік робитиметься покута за синів Ізраїля за всі гріхи їхні.» І зроблено було так, як Господь заповідав Мойсеєві.
17. Єдність місця культу 1-9; заборона вживати кров 10-14; здохлі або розірвані тварини 15-16
1 Господь сказав Мойсеєві: 2 «Промов до Арона й до синів його і до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Ось що заповідав Господь: 3 Хто б то не був із дому Ізраїля, що заріже чи вола, чи вівцю, чи козу в таборі, або хто заріже поза табором, 4 та не приведе його до входу в намет зборів, щоб принести в жертву Господеві перед храминою Господньою, той відповідатиме за пролиту кров; бо він пролив кров, і такий чоловік буде викорінений з-поміж свого люду. 5 Це для того, щоб сини Ізраїля ті жертви, які різали звичайно в чистому полі, приносили Господеві, до входу в намет зборів, священикові, та щоб жертвували їх як мирні жертви Господеві. 6 Священик покропить кров’ю жертовник Госпо-день перед наметом зборів і воскурить тук як приємний запах на честь Господа. 7 Тож не приноситимуть більш своїх жертв козлоногим (ідолам), що за ними блудно ходили. Це буде віковічною установою для них і для їхніх поколінь. 8 Далі їм скажеш: Кожен чи з дому Ізраїля, чи з приходній, що перебуває між вами, як приноситиме всепалення або жертву, 9 і не принесе її до входу в намет зборів, щоб там жертвувати її Господеві, такий чоловік викоріниться з-поміж свого люду. 10 Хто б то не був, чи з дому Ізраїля, чи з приходній, що пробувають між вами, що їстиме хоч яку б кров, – я повернусь проти того, що їстиме кров, і викоріню його з-поміж його людей; 11 бо в крові – життя тіла, і я вам дозволив уживати її на жертовнику в покуту за ваші душі, кров бо чинить покуту, оскільки в ній життя. 12 Тим то й сказав я синам Ізраїля: ніхто з-поміж вас не сміє споживати крови, і приходень, що пробуває між вами, не сміє їсти крови. 13 Хто б то не був, чи з синів Ізраїля, чи з при-ходнів, що перебувають серед вас, коли вполює якусь дичину, чи птицю, яку можна їсти, нехай вицідить кров її й засипле землею. 14 Бо життя кожного тіла – це кров його; тим то й сказав я синам Ізраїля: Не їжте крови ні з якого тіла; а що кров то життя кожного тіла, то хто б її не їв – викоріниться. 15 Кожен, хто їстиме або здохлятину, або розірване звірем, чи то буде тубілець, чи приходень, нехай випере свою одіж і вимиється в воді; він буде нечистим до вечора; тоді ж стане чистим. 16 Коли ж не випере й не вмиється ввесь, нестиме гріх свій.»