Одкровення Йоана Богослова 19,20

19. Тріюмфальний спів на небі 1-10; есхатологічна битва 11-21

1 Після цього почув я ніби гучний голос натовпу численного на небі, що говорив: «Алилуя! Спасіння і слава і сила Богу нашому, 2 бо істинні і справедливі суди його; бо він осудив блудницю велику, яка розтлила землю розпустою своєю, і він помстив за кров слуг своїх від руки її.» 3 І вдруге сказали: «Алилуя!» І дим її здіймається на віки вічні. 4 І впали двадцять чотири старші і чотири істоти і поклонилися Богу, що сидить на престолі, і промовили: «Амінь, Алилуя.» 5 І голос від престола вийшов, говорячи: «Хваліть Бога нашого, всі слуги його і всі, що бояться його, малі і великі.» 6 І чув я мов голос натовпу численного і мов голос вод багатьох і мов голос громів могутніх, що промовляли: «Алилуя! бо воцарився Господь, Бог наш, Вседержитель. 7 Радуймося і веселімося і віддаймо славу йому, бо настав шлюб Агнця і дружина його приготувалася 8 І дано їй, щоб одягнулася у вісон чистий, ясний, вісон же – це праведність святих.» 9 І сказав мені: «Напиши: Блаженні ті, що на шлюбну вечерю Агнця покликані.» І говорить мені: «Ці є істинні слова Божі.» 10 Я впав до стіп його, щоб поклонитися йому. Але говорить мені: «Гляди, не роби цього: я співслуга твій і братів твоїх, що мають свідчення Ісуса; Богу поклонися. Бо свідчення Ісуса є дух пророцтва.» 11 І побачив я небо відкрите; і от – кінь білий, і хто сидить на ньому, Вірний зветься і Правдивий, і в справедливості судить і воює. 12 Очі його – пломінь огню; на голові його діядеми численні; мав ім’я написане, якого ніхто не знав, тільки він сам. 13 Одягнений він в одежу, побагрену кров’ю; і зветься ім’я його – Слово Боже. 14 І воїнства в небі слідували за ним на конях білих, одягнені в вісон білий, чистий. 15 З уст його виходить меч гострий, щоб ним поражати народи; і він пастиме їх жезлом залізним, і він топче винотоку з вином палкого гніву Бога Вседержителя. 16 І має. на одежі і на бедрі своєму ім’я написане: Цар царів і Володар володарів. 17 І побачив я одного ангела, який стояв на сонці і скрикнув голосом гучним, кажучи до всіх птиць, що літали посеред неба: «Прийдіть і зберіться на велику вечерю Божу, 18 щоб поїсти трупи царів і трупи тисячників, і трупи сильних, і трупи коней і тих, що сидять на них; і трупи всіх, вільних і рабів, і великих.» 19 І побачив я заїра і царів землі і воїнства їх, зібраних вести війну проти того, хто сидить на коні, і проти воїнства його. 20 І схоплено звіра і з ним лжепророка, що справляв знамення перед ним, якими він знадив тих, що прийняли клейно звіра, і тих, що поклоняються образові його: живими вкинуто обох в озеро вогню, що палає сіркою. 21 А решту вбито мечем того, хто на коні сидить, – мечем, що виходить з уст його; і всі птиці наситилися трупами їх.

20. Христове царство на землі 1-6; друга есхатологічна битва 7-10; суд над народами 11-15

1 Я побачив ангела, який сходив з неба, який мав ключ від безодні і ланцюг великий у руці своїй. 2 І схопив дракона, змія стародревнього, який є диявол і сатана, і зв’язав йоги на тисячу років; 3 і вкинув його в безодню і замкнув і запечатав над ним, щоб не міг він знаджувати більше народи, поки скінчиться тисяча років; після цього повинен бути випущений на короткий час. 4 І побачив я престоли і тих, що сидять на них, і судити дано їм – і душі обезголовлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, і тих, котрі не поклонилися звірові ні образові його, і не прийняли клейна на чоло своє і на руку свою. І вони ожили і царювали з Христом тисячу років. 5 А решта мертвих не ожила, поки скінчиться тисяча років. Це – воскресіння перше. 6 Блаженний і святий, хто одержує часть у воскресінні першому: над такими друга смерть не має влади, але будуть священиками Бога і Христа і царюватимуть з ним тисячу років. 7 А коли скінчиться тисяча років, буде випущений сатана з темниці своєї, 8 і вийде зваблювати народи, що на чотирьох кутах землі, – Гога і Магога, збирати їх на війну, яких число – мов пісок моря. 9 І виступили на широчину землі і оточили табір святих і місто улюблене; і впав огонь від Бога з неба, і пожер їх; 10 а диявола, що зводив їх, повержено в озеро вогню і сірки, де – і звір і лжепророк; і мучитимуться день і ніч на віки вічні. 11 Потім бачив я престол великий білий і того, хто сидить на ньому, що від обличчя його втекли земля і небо, і не знайшлося місця їм. 12 Бачив я і мертвих, великих і малих, що стояли перед престолом, і книги порозкривано; і інша книга розкрита, що є книга життя; і суджені були мертві – з написаного в книгах, по ділах своїх. 13 Море віддало мертвих, що в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, що в них, і суджено кожного по ділах його. 14 І смерть і ад повержено в озеро вогню. Це є смерть друга, озеро вогню. 15 А якщо кого не знайдено в книзі життя записаного, вкинуто в озеро вогню.