Послання Апостола Павла до Римлян 5,6

20.06

5. Оправдання людини: примирення з Богом 1-4; надія на спасіння 5-11; первородний гріх 12-21

1 Оправдані ж вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, 2 через якого ми вірою одержали доступ до тієї ласки, що в ній стоїмо і хвалимося надією на славу Божу. 3 Та й не тільки це, але ми хвалимось і в утисках, знаючи, що утиск виробляє терпеливість, 4 терпеливість – досвід, а досвід – надію. 5 Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний. 6 Христос бо, тоді як ми були ще безсилі, у свою пору, помер за безбожних. 7 Воно навряд чи хто за праведника вмирає; бо за доброго, може, хтось і відважився б умерти. 8 Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. 9 Отож, тим більш тепер, оправдані його кров’ю, ми спасемося ним від гніву. 10 Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося його життям. 11 І не тільки те, але і хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми тепер одержали примирення. 12 Тим то як через одного чоловіка ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили; 13 бо і до закону гріх був у світі, але гріх не рахується, коли нема закону; 14 одначе смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, що не згрішили подібним переступом Адама, що є образ того, що мав прийти. 15 Та не так воно з провиною, як з даром ласки. Бо коли через переступ одного померло багато, то тим більше ласка Божа і дар через ласку одного чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох. 16 І не так воно є з даром, як із провиною одного грішника: бо суд по одній провині приносить засуд, а дар ласки по багатьох провинах – оправдання. 17 Бо коли через переступ одного смерть царювала завдяки (чинові цього) одного, то тим більш ті, що одержують щедро ласку і дар оправдання, царюватимуть у житті через одного Ісуса Христа. 18 І, таким чином, як через переступ одного на всіх людей прийшов засуд, так через чин справедливости одного на всіх людей приходить життєдайне оправдання. 19 Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішниками, так через послух одного багато людей стане праведними. 20 Закон же прийшов, щоб збільшився переступ, а де збільшився гріх, там перевершила ласка, 21 щоб, як панував гріх зо смертю, так панувала і ласка через оправдання на вічне життя, через Ісуса Христа, Господа нашого.

6. Людина у Христі: вмерла для гріха 1-11, живе для Бога 12-19; покликана до життя вічного 20-23

1 Що ж скажемо? Чи зостанемось у грісі, щоб помножилася ласка? 2 Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, – як нам у ньому далі жити? 3 Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охристилися, у смерть його христилися? 4 Ми поховані з ним через хрищення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям. 5 Бо якщо ми з’єднані з ним подобою його смерти, то будемо і подобою воскресіння. 6 Знаємо ж, що старий наш чоловік став розп’ятий з ним, щоб знищилось оце гріховне тіло, щоб нам гріхові більш не служити; 7 бо хто вмер, той від гріха звільнився. 8 Коли ж ми вмерли з Христом, то віруємо, що й житимемо з ним, 9 знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже більше не вмирає: смерть над ним більше не панує. 10 Вмираючи бо, він умер для гріха раз назавжди, а живучи, живе для Бога. 11 Так само й ви вважайте себе за мертвих для гріха, а за живих для Бога, в Христі Ісусі. 12 Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям, 13 і не видавайте членів ваших гріхові за знаряддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші, як зброю праведности. 14 Бо гріх не буде більш над вами панувати: ви бо не під законом, а під ласкою. 15 Що ж? Чи будемо грішити, бо ми не під законом, а під ласкою? Зовсім ні! 16 Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому віддаєте себе за слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха – на смерть, чи то послуху – на праведність? 17 Але дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якій ви піддалися, 18 та що, звільнившися від гріха, стали слугами праведности. 19 Я говорю по-людському, через неміч вашого тіла. Бо так, як ви колись віддавали ваші члени на служіння нечистоті і беззаконню, щоб жити беззаконно, так тепер віддайте ваші члени на служіння праведності, на освячення. 20 Коли ж ви були слугами гріха, ви були вільні від праведности. 21 Які ж плоди ви тоді мали? Того ви тепер соромитеся, бо кінець їхній – смерть. 22 Тепер же, звільнившися від гріха і ставши слугами Богові, маєте ваш плід на освячення, а кінець – життя вічне. 23 Бо заплата за гріх – смерть, а дар ласки Божої – життя вічне в Христі Ісусі, Господі нашім.