Біблія щодня

Второзаконня 11,12

11. Вірність та послух 1-9; обітована земля 10-25; благословення й прокляття 26-32

1 «Люби Господа, Бога твого, і додержуй його приписів, його установ, його рішень та його заповідей по всі дні. 2 Визнайте сьогодні, – бо не йдеться про ваших синів, вони бо не знають і не бачили повчань Господа, Бога вашого, – визнайте його велич, його потужну руку і його простягнене рам’я, 3 його знаки та його діла, що їх він учинив у Єгипті над фараоном, єгипетським царем, і над усім його краєм; 4 що скоїв над його військом, над кіньми й над колісницями, коли Господь хлинув на них водами Червоного моря, як то вони гналися за вами, й вигубив їх по цей день; 5 і що вчинив для нас у пустині, аж поки ви не прийшли до цього місця; 6 і що зробив з Датаном та Авірамом, синами Еліява, сина Рувима, коли земля роззявила свою пащу й поглинула їх, посеред цілого Ізраїля, з їхніми сім’ями, з їхніми наметами й з усім майном, що до них належало. 7 А що ваші очі бачили всі великі діла, які Господь довершив, 8 то й додержуйте всі заповіді, що їх сьогодні заповідаю вам, щоб, ставши сильними, ви могли ввійти й зайняти землю, куди саме переходите, щоб заволодіти нею, 9 і щоб ви жили довго на землі, яку Господь клявся вашим батькам дати їм самим та їхньому потомству, на землі, що тече медом і молоком. 10 Бо земля, в яку ти йдеш, щоб нею заволодіти, не є як Єгипетська земля, звідкіля ви вийшли, де ти сіяв пашню й поливав руками, як городину в городі. 11 Земля, в яку оце маєш увійти, щоб заволодіти нею, – земля з горами й долинами, яка п’є воду дощів небесних; 12 земля, що про неї дбає Господь, Бог твій; очі Господа, Бога твого, повсякчасно на ній, від початку до кінця року. 13 Якщо ви справді слухатимете мої веління, що я вам сьогодні заповідаю: любити Господа, Бога вашого, і служити йому всім вашим серцем і всією вашою душею, 14 – то я даватиму дощ вашій землі у свій час, дощ ранній і дощ пізній, і ти збереш хліба свої, своє вино й свою олію; 15 і дам для твоєї скотини траву на твоїх полях, і матимеш що їсти до наситу. 16 Глядіть, щоб не звело вас ваше серце й щоб ви не збочили й не стали служити іншим богам та бити їм поклони, 17 бо Господь запалав би на вас гнівом і замкнув би небеса та й не було б більше дощу, й земля не видала б урожаю і ви зникли б притьмом з плодючої землі, що її Господь хоче вам дати. 18 Вкладіть оці мої слова у ваше серце й у вашу душу, прив’яжіть їх як знак собі до рук, і нехай вони будуть вам мов налобник між очима. 19 Навчи їх ваших дітей, розмовляючи про них, коли сидітимеш у хаті й будеш у дорозі, лягаючи та й устаючи. 20 Напиши їх у себе в хаті на одвірках і на воротях, 21 щоб ваші дні й дні ваших дітей були на землі, яку Господь клявся дати вашим батькам, такі численні, як дні небесні над землею. 22 Бо як ви кріпко додержуватимете всі ці заповіді, що їх я вам заповідаю виконувати, якщо любитимете Господа, Бога вашого, ходитимете всіма його дорогами і триматиметесь його, 23 то Господь прожене перед вами всі ті народи, й ви запануєте над народами, що більші й сильніші від вас. 24 Кожне місце, куди ступить ваша нога, буде вашим; від пустині до Ливану, від великої ріки Ефрату аж до західнього моря йтиме ваша границя. 25 Ніхто не встоїться перед вами; страх і жах перед вами нашле Господь, Бог ваш, на всю землю, на яку ступите, як він вас запевнив. 26 Ось я покладаю сьогодні перед вами благословення й прокляття; 27 благословення, коли будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, що заповідаю вам сьогодні; 28 прокляття, коли не будете слухатися заповідей Господа, Бога вашого, і звернете з дороги, яку заповідаю вам нині, та підете за іншими богами, яких не знаєте. 29 І як приведе тебе Господь, Бог твій, у землю, куди простуєш, щоб заволодіти нею, то проголосиш благословення на Герізім-горі, а прокляття на Евал-горі. 30 Вони стоять по тому боці Йордану, за шляхом, що на захід сонця, в краю ханаанян, які живуть у Араві, проти Гілгалу, коло Море-діброви. 31 Бо вам треба перейти через Йордан, щоб увійти й зайняти землю, що її Господь, Бог ваш, дає нам; займіть її і осядьтесь на ній, 32 та й старайтеся виконувати всі установи й закони, які оце сьогодні викладаю перед вами.»

12. Місця поганського культу 1-3; місце богопочитання – тільки одне 4-14; посвячені та звичайні страви 15-28; поганські богослуження 29-31

1 «Ось установи й закони, що їх будете старатися виконувати в землі, яку Господь, Бог ваших батьків, дав вам, щоб ви заволоділи нею по всі дні, що в ній житимете. 2 Ви зруйнуєте дощенту всі ті місця, де народи, що їх проженете, служили своїм богам: по високих горах, по горбах і під кожним ряснолистим деревом. 3 Ви знищите їхні жертовники, порозбиваєте їхні стовпи, їхні стовбури спалите вогнем, кумирів їхніх богів порубаєте та зітрете з тих місць їхнє ім’я. 4 За їхнім прикладом ви не чинитимете Господеві, Богові вашому, 5 а вчащатимете до того місця, що його Господь, Бог ваш, вибере поміж усіма вашими поколіннями, щоб поставити там своє ім’я; туди ходитимеш, 6 і туди будете носити ваші всепалення, ваші жертви, ваші десятини, офіри рук ваших, ваші обітниці, ваші добровільні пожертви й перваків вашого високорослого та дрібного скоту; 7 і їстимете там перед Господом, Богом вашим, і радітимете ви самі й ваші сім’ї кожним здобутком ваших рук, яким Господь, Бог ваш, благословить вас. 8 Ви не будете робити, як оце тут сьогодні ми робимо, що видається кому добре, 9 бо ви ще не ввійшли до місця спочинку й насліддя, що Господь, Бог твій, дає вам. 10 Коли ж перейдете за Йордан та й осядетесь у землі, що її Господь, Бог ваш, хоче вам дати в насліддя, коли він забезпечить вам мир із боку всіх довколишніх ваших ворогів, і ви житимете безпечно, 11 тоді буде так: на те місце, що вибере Господь, Бог ваш, щоб там перебувало його ім’я, туди перенесете все, що я заповідаю вам: ваші всепалення, ваші жертви, ваші десятини, офіри рук ваших, і все найліпше, що в своїх обітницях ви прирекли дати Господеві. 12 Ви будете веселитися перед Господом, Богом вашим, ви самі й ваші сини та дочки ваші, і ваші слуги та служниці ваші, і левіт, який живе в вашій оселі, бо немає в нього частки, ні насліддя з вами. 13 Уважай, щоб ти не приносив своїх усепалень на кожному місці, де яке побачиш, 14 тільки на тому місці, що його вибере Господь поміж твоїми поколіннями; там приноситимеш свої всепалення і там чинитимеш усе, що я тобі заповідаю. 15 Однак можна буде тобі, скільки схочеш, різати й їсти м’ясо в усіх твоїх містах, за благословенням Господа, Бога твого, що дасть тобі; нечистому й чистому можна буде його їсти, як їдять сарну й оленя; 16 тільки крони їхньої не смієте споживати, на землю треба вилити її, як воду. 17 Не можна тобі в твоїх містах їсти десятин твого зерна, молодого вина, олії, перваків з високорослої та дрібної скотини, жодних обітуваних жертвоприносів, якими ви приреклися, ні добровільних дарів, ні офір твоїх рук; 18 лиш перед Господом, Богом твоїм, на тому місці, що його вибере Господь, Бог твій, – там мусиш їх їсти, ти сам і твій син, і твоя дочка, і слуга твій, і слугиня твоя, і левіт, який перебуває в твоєму обійсті; і радітимеш перед Господом, Богом твоїм, усяким здобутком твоїх рук. 19 Уважай, щоб ти не покидав левіта, поки життя твого на своїй землі. 20 Коли Господь, Бог твій, як обіцяв був тобі, поширить твої границі, й ти скажеш: Хочу їсти м’яса! – забажалось тобі м’яса, – то можеш його їсти, скільки разів захочеш. 21 Коли ж те місце, що його Господь, Бог твій, вибере, щоб на ньому перебувало його ім’я, буде далеко від тебе, ти різатимеш із високорослої й дрібної скотини, що її Господь дав тобі, згідно з моїм велінням і їстимеш на своєму обійсті, скільки душа твоя забажає. 22 Тільки що їстимеш його, як їдять сарну та оленя; нечистому й чистому однаково можна його їсти. 23 Але мусиш добре собі затямити – не споживати крови, бо кров то життя; не можна тобі споживати життя з м’ясом. 24 Не смієш її споживати, виллєш її на землю, як воду. 25 Не смієш її споживати, щоб було добре тобі й твоїм дітям по тобі, бо тоді чинитимеш угодне очам Господнім. 26 Тільки твої святі приноси, які будуть у тебе, й твої обітниці візьмеш та й прийдеш у те місце, що його вибере Господь. 27 Ти приноситимеш свої всепалення, м’ясо й кров на жертовнику Господа, Бога твого; кров твоїх жертв буде вилита на жертовник Господа, Бога твого, а м’ясо можна тобі їсти. 28 Пильнуй і слухайся всіх цих наказів, що їх я тобі заповідаю, щоб повіки було добре тобі й дітям твоїм по тобі за те, що чиниш усе, що добре й праве перед очима Господа, Бога твого. 29 Коли Господь, Бог твій, винищить перед тобою ті народи, до яких ти йдеш, щоб їх прогнати, і коли, прогнавши їх, осядеш у їхній землі, 30 бережися, щоб не дав упійматись у пастку, наслідуючи їх, після того, як вони зникнуть перед тобою, та щоб ти не виявляв охоти до їхніх богів, питаючи: Як ці народи служили своїм богам? Чинитиму й я так! 31 Не чинитимеш такого Господеві, Богу твоєму, бо вони чинили перед своїми богами всяку гидоту, що для Господа ненависне; ба навіть власних синів і власних дочок спалювали на вогні для своїх богів.»

Social Share Buttons and Icons powered by Ultimatelysocial