ІІ Книга Самуїла 9,10

9. Доброзичливість Давида до Саулового нащадка

1 Давид спитав: “Чи не зоставсь іще хтонебудь із дому Саула? Я б виявив йому милість заради Йонатана.” 2 Був іще з дому Саула один слуга на ім’я Ціва, тож покликали його до Давида. І цар його питає: “Чи ти Ціва?” Той відповідає: “Я твій слуга.” 3 Цар питає: “Чи нема ще кого з дому Саула, щоб я виявив йому милість Божу?” І відповів Ціва цареві: “Є ще син Йонатана, та він кривий на ноги.” 4 “Де він?” питає його цар; Ціва ж цареві відповів: “Він перебуває в домі Махіра, сина Амміела, в Лодеварі.” 5 Цар Давид послав, щоб його взяти з дому Махіра, сина Амміела, з Лодевару. 6 Прибувши до царя, Мерібаал, син Йонатана, сина Саула, упав ниць і поклонився. Давид сказав: “Мерібаале!” Той відповів: “Я твій слуга!” 7 Каже Давид до нього: “Не бійся! Хочу зробити тобі милість заради батька твого Йонатана й повернути тобі всі поля Саула, твого діда, й ти будеш їсти хліб завжди з мого столу.” 8 Вклонився він і каже: “Що таке слуга твій, щоб тобі піклуватись таким здохлим псом, як я?” 9 Тут озвався цар до Ціви, слуги Саула, й сказав до нього: “Все, що належало Саулові й його родині, я даю синові твого пана. 10 Ти з твоїми синами й твоїми слугами будеш обробляти йому землю й будеш збирати врожай для дому твого пана, щоб мали що їсти, а Мерібаал, син твого пана, їстиме хліб завжди з мого столу.” Було ж у Ціви п’ятнадцять синів і двадцять рабів. 11 Ціва відповів цареві: “Як повелів мій володар цар своєму слузі, так і чинитиме слуга твій.” І Мерібаал їв із Давидового столу, як один із синів царських. 12 Був у Мерібаала син малий, на ім’я Міха. Всі ж, хто жили в домі Ціви, були слугами Мерібаала. 13 А Мерібаал жив у Єрусалимі, бо він їв завжди з царського столу, хоч і був кривий на обидві ноги.

10. Зневага Давидовим посланцям 1-5; війна з аммоніями та араміями 6-19

1 І сталось потім, що вмер цар аммонський і замість нього царював Ханун, його син. 2 Давид собі подумав: “Покажу свою доброзичливість до Хануна, сина Нахаша, як показав був свою доброзичливість до мене його батько.” І послав Давид своїх слуг, щоб потішити його по його батькові. Як же прийшли слуги Давида в край Аммонський, 3 сказали князі аммонські до Хануна, свого зверхника: “Гадаєш, що Давид, посилаючи потішників до тебе, хоче вшанувати твого батька? Хіба не на те, щоб роздивитись на місто, розвідати його, а потім зруйнувати, послав Давид своїх слуг до тебе?” 4 І повелів Ханун схопити слуг Давида, пообголювати їм бороди наполовину, пообтинати одежу аж по бедра та й відіслати. 5 Ці сповістили Давида, і він вислав їм назустріч, – бо мужі почували себе дуже засоромленими, – і велів їм сказати: “Сидіть у Єрихоні, поки не виростуть у вас бороди, і тоді повертайтесь.” 6 Побачивши ж аммонії, що стали ненависними Давидові, послали найняти араміїв з Бет-Рехову, араяіїв з Цови, 20 000 піхоти, і царя Йааху з 1 000 чоловік, і людей з Тову, 12 000 чоловік. 7 Почувши це, Давид послав Йоава з усім військом. 8 Виступили аммонії й вишикувались у бойову лаву при вході в місто, тим часом як арамії з Цови та Рехову, люди з Тову і Мааха були окремо на вільному полі. 9 Побачивши Йоав, що йому грозить битва і спереду й ззаду, вибрав щонайдобірніших з Ізраїля й вишикував їх у лаву проти араміїв; 10 решту ж військового люду передав під провід братові своєму Авішаеві, щоб прилаштувався проти аммоніїв, 11 і сказав: “Як арамії подужають мене, ти підеш мені на підмогу, а як аммонії подужають тебе, я піду тобі на поміч. 12 Кріпись! І покажімося сильні за наш народ і за міста нашого Бога. Господь же нехай учинить, що йому довподоби.” 13 Як Йоав із військом, що було при ньому, почав наступати на араміїв, то вони втекли від нього. 14 Та й аммонії, побачивши, що арамії втікають, теж почали втікати від Авішая і вернулись у місто. Тоді Йоав покинув аммоніїв і повернувся в Єрусалим. 15 Коли побачили арамії, що їх побив Ізраїль, вони зібрались разом. 16 Гададезер послав і привів араміїв, що були за Рікою, і вони прибули до Хеламу під проводом Шоваха, начальника військ Гададезера. 17 Про це сповіщено Давида, і він зібрав усього Ізраїля, перейшов Йордан і прийшов до Хеламу. Тоді арамії виступили проти Давида й бились із ним. 18 Та арамії втекли від Ізраїля, і Давид убив 700 колісничних коней і 40 000 кіннотчиків; Шоваха, начальника війська, поранено і він помер там. 19 Як же побачили всі царі, залежні від Гададезера, що їх побив Ізраїль, то замирилися з ізраїльтянами та й піддались їм, а арамії боялись уже допомагати аммоніям.