Книга Неємії 6,7

6. Будову мурів закінчено

1 Тоді ж як дійшла чутка до Санбаллата, Товії й Гешема, араба, та інших наших ворогів, що я відбудував мур і що в ньому не зосталось проломів, хоч я до того часу ще не вставив половин (дверей) у браму, – 2 Санбаллат та Гешем прислали до мене сказати: «Прийди та зійдемося разом у Кефірім у долині Оно.» Вони ж задумували заподіяти мені лихо. 3 Я послав до них посланців, щоб сказали: «Велику роботу я роблю, то й не можу прийти. Чого б то мала робота перериватись, як покину її і зійду до вас?» 4 Чотири рази посилали вони до мене тим же самим способом, та я відповідав їм те саме. 5 Тоді Санбаллат прислав так само до мене вп’яте свого слугу, і лист одкритий був у руці в нього. 6 В ньому ж було написано: «Між народами ходить поголоска, та й Гешем каже, що ти та юдеї задумали збунтуватись, і тим то ти й будуєш мур; ти ж сам мав би бути їхнім царем, згідно з тією чуткою. 7 Ти навіть настановив пророків, щоб оповіщали про тебе в Єрусалимі та говорили: Є цар над Юдеєю! А тепер дійде чутка про все те до царя. Прийди отже небарно, і порадимося вкупі.» 8 Але я послав до нього сказати: «Нічого такого не було, про що говориш; вигадав ти це своїм розумом», – 9 всі бо вони страхали нас, думавши: Опадуть, мовляв, їхні руки від цієї роботи, і вона не буде зроблена; та я ще більше скріпив свої руки. 10 Прийшов я в дім Шемаї, сина Делаї, сина Мегетавела, а він замкнувся та й каже: «Ходімо разом у дім Божий, у середину храму й замкнімо за собою двері храму, бо прийдуть убити тебе, – вночі прийдуть тебе вбити.» 11 Але я відповів: «Такий, як я, та й утікати? Та й хто такий, як я, може ввійти в храм і зостатись живим? Не піду!» 12 Тоді я зрозумів, що не Бог послав його, а він сам сказав про мене те пророцтво, бо Товія та Санбаллат його підкупили. 13 А підкупили його на те, щоб я, злякавшися, вчинив так і згрішив, та щоб вони могли пустити про мене недобру славу та могли гудити мене. 14 Згадай, мій Боже, Товію й Санбаллата за цими їхніми вчинками, та й пророчицю Ноадію й інших пророків, що хотіли мене настрашити! 15 Так закінчено мур двадцять п’ятого дня місяця Елула, за 52 дні. 16 Отож, як зачули про те наші вороги, то всі народи, що навкруги нас, наполохались і вельми духом занепали, бо зрозуміли, що сталося воно за волею Бога нашого. 17 Того ж часу юдейські вельможі навіть посилали багато листів до Товії, а й від Товії приходили (листи) до них, 18 бо багато було в Юдеї таких, що були зв’язані з ним клятвою; він бо був зять Шеханії, сина Араха, а його син Єгоханан узяв собі дочку Мешуллама, сина Берехії. 19 Навіть про його добрість говорили вони при мені й передавали йому мої слова; Товія ж присилав листи, щоб мене налякати.

7. Оборона міста 1-3; перелік населення 4-73

1 От тоді, коли мур був відбудований, і я повставляв двері, а й воротарі, співці та левіти були настановлені, 2 дав я владу над Єрусалимом моєму братові Ханані та начальникові замку Хананії, він бо був чоловік вірний та богобоязливіший, ніж багато інших, 3 і сказав я їм: «Нехай не відчиняють брам єрусалимських, доки не припече сонце; і поки люди ще стоять на ногах, нехай замикають і засувають двері. Нехай єрусалимські мешканці стануть на сторожі, кожний на своїй варті, кожен перед своїм домом.» 4 Але місто було просторе й велике, народу ж у ньому було мало, і домів було небагато набудовано. 5 Тоді Бог мій поклав мені на серце зібрати вельмож, начальників і народ, щоб їх перелічити за родоводом, бо я знайшов родовідний список тих, що повернулись напочатку, а в ньому знайшов таке написане: 6 «Оце люди области, що повернулися з полону на вигнанні, що їх переселив був Навуходоносор, вавилонський цар, і що прибули в Єрусалим та в Юдею, кожен у своє місто. 7 Вони прибули із Зоровавелом, Ісусом, Неємією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мардохеєм, Білшаном, Місперетом, Бігваєм, Нехумом, Бааною. Число людей народу Ізраїля: 8 синів Пароша 2172; – 9 синів Шефатії 372; – 10 синів Араха 652; – 11 синів Пахат-Моава, з синів Ісуса та Йоава, 2818; – 12 синів Елама 1254; – 13 синів Затту 845; – 14 синів Закхея 760; – 15 синів Бііннуя 648; – 16 синів Бевая 628; – 17, синів Азгада 2322; – 18 синів Адонікама 667; – 19 синів Бігвая 2067; – 20 синів Адіна 655; – 21 синів Атера Єзекіїного 98; – 22 синів Хашума 328; – 23 синів Бецая 324; – 24 синів Харіфа 112; – 25 синів з Гівеону 95; – 26 людей із Вифлеєму й Нетофи 188; – 27 людей із Анатоту 128; – 28 людей із Бет-Азмавету 42; – 29. людей із Кіріят-Єаріму, Кефіри й Беероту 743; – 30 людей із Рами й Геви 621; – 31 людей із Міхмасу 122; – 32 людей із Бетелу й Аї 123; – 33 людей із другого Нево 52; – 34 синів другого Еламу 1254; – 35 синів із Харіму 320; – 36 людей з Єрихону 345; – 37 людей із Лоду, Хадіду й Оно 721; – 38 людей із Сенаї 3930. 39 Священиків: синів Єдаї з дому Ісуса 973; – 40 синів Іммера 1052; – 41 синів Пашхура 1247; – 42 синів Харіма 1017. 43 Левітів: синів Ісуса, (з дому) Кадмієла, синів Годавії 74. 44 Співців: синів Асафа 148. 45 Воротарів: синів Шаллума, синів Атера, синів Талмона, синів Акхува, синів Хатіти, синів Шовая 138. 46 Нетінеїв: синів Ціхи, синів Хасуфи, синів Таббаота, 47 синів Кероса, синів Сії, синів Падона, 48 синів Левана, синів Хагави, синів Салмая, 49 синів Ханана, синів Гіддела, синів Гахара, 50 синів Реаї, синів Реціна, синів Некоди, 51 синів Газзама, синів Уззи, синів Пасеаха, 52 синів Бесая, синів Меуніма, синів Нефішеіма, 53 синів Бакбука, синів Хакуфи, синів Харкура, 54 синів Бацлута, синів Мехіди, синів Харші, 55 синів Баркоса, синів Сісери, синів Тамаха, 56 синів Неціяха, синів Хатіфи, 57 синів слуг Соломона, синів Сотая, синів Соферета, синів Періди, 58 синів Яали, синів Даркона, сидів Гіддела, 59 синів Шефатії, синів Хаттіла, синів Похерет-Гацваїма, синів Амона, – 60 усіх нетінеїв і слуг Соломона – 392.» 61 А ось ті, що вийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, з Керуву, з Аддону та з Іммеру, але не могли назвати дому батьків своїх, ні роду свого, чи вони від Ізраїля: 62 сини Делаї, сини Товії, сини Некоди – 642. 63 Із священиків: сини Ховаї, сини Гаккоца, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок Барзіллая з Гілеаду й став зватись їхнім іменем. 64 Вони шукали свій родовідний список, та він не знайшовся, і їх виключено від священства, 65 й начальник сказав їм, щоб вони не їли із святих речей, доки не буде священика для Урім і Туммім. 66 Усієї громади разом було 42 360 чоловік, – 67 окрім невільників їхніх та невільниць, яких було 7337; було також у них 245 співців та співачок. 68 Коней їхніх було 736, мулів 245; – 69 верблюдів було в них 435, ослів 6720. 70 Декотрі голови родин подарували на роботу. Начальник дав у скарбницю 1000 драхм золотом, 50 жбанів і 530 священицьких риз. 71 Та й декотрі з голів родин дали в скарбницю на роботу 20 000 драхм золота й 2200 мін срібла. 72 Того ж, що дали інші з народу, було: 20 000 драхм золота, 2000 мін срібла й 67 священицьких риз. 73 І стали жити священики й левіти, воротарі й співці, народ і нетінеї й ввесь Ізраїль по своїх містах.