Буття 39,40

39. У домі Потіфара 1-6; підступ 7-12; помста 13-18; у в’язниці 19-23

1 Йосифа ж приведено в Єгипет, де купив його Потіфар, двірський вельможа фараона, начальник вартових, єгиптянин, у ізмаїльтян, що привели його туди. 2 А Господь був з Йосифом, і щастило йому в усьому: він був у домі свого пана, єгиптянина. 3 Бачив же його пан, що Господь був з ним і що щастив йому Господь у всьому, що робив, 4 тож Йосиф знайшов ласку в очах свого пана й слугував йому, й цей наставив його над своїм домом і все, що мав, дав йому в руки. 5 З того часу, як він поставив його над своїм домом і усім, що мав, Господь поблагословив дім єгиптянина заради Йосифа та й Господнє благословення було на всьому, що було в нього вдома й на полі. 6 Він передав усе, що мав, Йосифові в руки й, маючи його при собі, не клопотався нічим, окрім харчів, які сам їв. Йосиф же був поставний і гарний з виду. 7 І сталося по тім, що сказано, жінка його пана кинула оком на Йосифа та й сказала: Візьми лишень мене. 8 Але він відмовив і сказав до жінки свого пана: Ось мій пан, маючи мене, не знає, як я знаю, що в домі, й усе, що він має, дав у мої руки. 9 Він сам не більший від мене у цім домі й не застеріг собі нічого, крім тебе, бож ти його жінка. Як же мені вчинити таке велике зло і згрішити перед Богом? 10 І було, що коли вона день-у-день підмовляла Йосифа, він її не слухав, щоб узяти її, щоб бути з нею. 11 Та одного дня, коли він увійшов у дім виконувати свою службу, а там у домі не було нікого з домашніх, 12 вона вхопила його за одежу й каже: Візьми ж бо мене! Але він залишив свою одежу в її руках і втік та й вийшов надвір. 13 Як же вона побачила, що покинув він свою одежу в її руках, а сам утік надвір, 14 то гукнула за домашніми та й сказала до них: Глядіть, привів нам єврея, щоб насміхався з нас! Ба, увійшов до мене, щоб узяти мене, та я голосно крикнула, 15 і він, почувши, що я зняла крик, покинув свою одіж коло мене, а сам утік геть із дому. 16 І поклала вона його одежу біля себе, поки не прийде його пан додому. 17 І повідала вона йому такими словами: Прийшов, каже, до мене той раб, той єврей, якого ти привів до нас, щоб насміятися з мене.

18 Та коли я зняла мій голос і закричала, то він покинув свою одежу біля мене й утік геть із дому. 19 Як зачув його пан слова своєї жінки, яка говорила йому: От таке то робив твій раб зо мною! – спалахнув він гнівом; 20 та й узяв пан Йосифа й вкинув його в темницю, у місце, де ув’язнювали царських в’язнів. І перебував він там у темниці. 21 Та Господь був з Йосифом, зглянувсь на нього й виявив йому ласку в очах наглядача тюрми. 22 Цей головний тюремник доручив Йосифові всіх в’язнів, які були в темниці, і все, що там робилося, робилось через нього. 23 Отож головний тюремник не глядів ні за чим, що було доручено Йосифові, бо Господь був з ним, та й що б він не робив, тому Господь щастив.

40. Підчаший та пекар 1-4; сни 5-8: винна галузка з трьома паростями 9-15: три коші з білим хлбом 16-19; вирішення долі обидвох начальників 20-23

1 Після тих подій підчаший єгипетського царя і пекар провинилися перед своїм володарем, єгипетським царем. 2 Тоді розгнівався фараон на обох своїх урядовців, на головного підчашого й на головного пекаря, 3 і віддав їх до ув’язнення у дім начальника варти, в темницю, де був ув’язнений Йосиф. 4 А начальник варти доручив їх Йосифові, й цей слугував їм. Були ж вони якийсь час ув’язнені. 5 Одної ночі снився їм обидвом сон, кожному окремо: сон, який для кожного з них був особливо значущий, для підчашого і для пекаря єгипетського царя, які сиділи в темниці. 6 Навідався до них уранці Йосиф і, бачивши, що вони засмутилися, 7 спитав обидвох фараонових придворців, які були разом з ним ув’язнені, у домі його пана: Чого ж бо ви такі сумні сьогодні? 8 А вони відповіли йому: Сон снився нам, і немає кому його нам пояснити! На те Йосиф до них: Чи ж не від Бога пояснювання снів? Повідайте, будь ласка, мені. 9 І розповів наглядач підчаших свій сон Йосифові і сказав йому: В моєму сні була виноградна лоза передо мною, 10 а на тій лозі три пагони; і як вона розвивалася, вибуяв на ній цвіт і достиглі ягоди в її ґронах. 11 У моїй же руці була чаша фараона. Взяв я ті ґрона й витиснув їх у чашу фараона та й подав її фараонові в руку. 12 Тоді каже йому Йосиф: А пояснити то так: три пагони – це три дні. 13 За три дні фараон підведе твою голову й поверне тебе назад на твоє місце; ти будеш подавати фараонові в руки чашу, за попереднім звичаєм, коли був ти його підчашим. 14 Тільки ж згадай про мене, як добре тобі буде, і зроби, будь ласка, мені милість: нагадай фараонові про мене й виведи мене з цього дому; 15 бо справді мене вкрадено з єврейської країни, та й тут я не зробив нічого, щоб мене кидати в яму. 16 Побачив наглядач пекарів, що він пояснив добре, то й каже до Йосифа: А мені снилися три кошики білого хліба на голові в мене. 17 У верхньому кошику були різні печива для фараона, й птиці розклювали їх із кошика на моїй голові. 18 Йосиф же відповів: А пояснити його так: три кошики – це три дні. 19 За три дні фараон здійме голову з тебе й повісить тебе на дереві, а птиці будуть їсти тіло з тебе. 20 І сталося: третього дня, який був днем народин фараона, справив він учту всім своїм службовцям і з-поміж своїх службовців підвів голову головному підчашому та й голову головному пекареві. 21 Наглядача підчаших повернув він назад до його уряду, подавати чашу фараонові в руки, 22 а наглядача пекарів повісив, – як Йосиф це вгадав їм. 23 Однак наглядач підчаших не згадав про Йосифа, забув про нього.