ДЕСЯТА КАТИЗМА
МОЛИТВИ НА ПОЧАТОК
Благословенний Бог наш, завжди нині повсякчас і на віки віків. Амінь
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.
Господи, помилуй. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (12)
МОЛИТВА ДО СВЯТОЇ
ЖИВОНАЧАЛЬНОЇ ТРОЙЦІ
Всесвята Тройце, Боже і Творче всього світу! Поспіши направити серце моє, щоб я, почавши з увагою мовити ці богонатхнені псалми, що їх Святий Дух устами Давида видихнув, закінчив добрими ділами. Нині я, недостойний, хочу їх мовити, але, відчуваючи своє незнання, молюся, припадаючи до тебе і просячи твоєї помочі, та взиваю: Господи, направ розум мій і стверди серце моє, щоб не падав я духом через слова уст, але через розуміння мовленого веселився і приготувався до творення добрих діл, на яких учуся. І, освітлений добрими ділами, нехай стану на суді твоїм праворуч з усіма вибраними твоїми. І нині, Владико, благослови зі щирого серця заспівати, мовлячи так:
Прийдіте, поклонімся цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
ПСАЛОМ 70
До тебе, Господи, я прибігаю; не дай осоромитися повіки.
У твоїй справедливості вирятуй мене і визволь; прихили до мене твоє вухо і спаси мене.
Будь скелею пристановища для мене, твердинею міцною, щоб мене врятувати. Бо ти моя скеля й моя твердиня.
О Боже мій, спаси мене з рук без законних із жмені неправедника й гнобителя
Бо ти моя надія, Господи, – Господь моє уповання від юности моєї.
На тебе покладався я від материнського лона, вже від утроби матері моєї ти – мій покровитель ти – моя хвала завжди!
Для багатьох став я немов чудовиськом але ти – моя сила.
Уста мої повні хвали твоєї, твоєї слави – повсякденно.
Не відкидай мене, коли постаріюсь, не покидай мене, коли зникне моя сила.
Бо вороги мої говорять проти мене; ті, що чигають на моє життя, змовляються купою
кажучи: «Бог його покинув; гоніть за ним і зловіть його, бо визволителя не має!»
Боже, не віддаляйсь від мене; Боже мій, поспіши мені на поміч!
Хай осоромляться, хай щезнуть противники душі моєї; нехай вкриє ганьба й зневага тих, що бажають зла мені.
А я завжди уповатиму, все більш і більш тебе хвалитиму.
Уста мої звіщатимуть твою справедливість, повсякденно – діла твого спасіння, не знаю бо числа їм.
Я розповім про твої могутні дії, о Господи, мій Боже! Я прославлятиму твою справедливість, тебе єдиного.
Боже! Ти вчив мене вже змалку, і досі я оповідаю про діла твої чудесні.
Аж до самої старости й сивини -не покидай мене, о Боже, поки не оповім про твоє рамено цьому роду, усім, що прийдуть, – про твою потугу
і про твою справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?
Ти, що дав мені зазнати силу лихих злиднів, знову оживи мене і знову виведи мене наверх із земних безодень.
Збільши мою повагу, потіш мене знову.
І я буду тебе на гарфі прославляти, вірність твою, мій Боже; співатиму тобі, Святий Ізраїля, на гуслах!
Уста мої возрадуються вельми, коли буду тобі співати, – душа моя, яку ти вирятував.
Язик мій теж звіщатиме повсякденно твою справедливість, бо вкрилися соромом і почервоніли тії, що бажають мені лиха.
ПСАЛОМ 71
Боже, твій розсуд дай цареві, синові царя твою справедливість.
Хай судить твій народ по праву, бідних твоїх по правді.
Хай гори принесуть народові мир, і горби – справедливість.
Нехай розсудить бідних з народу, спасе дітей убогих, гнобителя ж розтопче.
Тебе боятимуться поки сонця і поки місяця від роду й до роду.
Хай він, як дощ, зійде на покоси, як злива, що зрошує землю.
За його днів квітнутиме справедливість, а мир глибокий – аж доки місяця.
Він буде правити від моря аж до моря і від Ріки аж до кінців землі.
Перед ним схиляться його противники, а вороги його лизатимуть порох.
Царі Таршішу й островів принесуть дари, царі Шеви й Севи дадуть гостинці.
Йому поклоняться всі царі, усі народи йому служитимуть.
Він бо спасе вбогого, що кличе, і бідного, і того, що допомоги не має.
Над бідним він змилується і над нужденним, і урятує душі бідних.
Він викупить їхні душі від гнету й насилля, і дорога буде їхня кров в очах у нього.
Нехай живе, й дадуть йому золота з Шеви, і будуть молитися за нього завжди і по всі дні його благословити.
На землі буде збіжжя удосталь; на верховинах гір шумітиме, ненаначе Ливан, колос, і зацвітуть, як на землі трава, по містах люди.
Ім’я його буде повік благословенне; аж поки сонця, ім’я його буде; в ньому благословляться усі земні народи, прославлятимуть його усі народи.
Благословен Господь, Бог Ізраїля, що творить чудеса – єдиний.
І благословенне його славне ім’я повіки, слава його нехай наповнить усю землю! Нехай так буде! Нехай так буде!
Скінчені молитви Давида, сина Єссея.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ПСАЛОМ 72
Справді добрий Бог для правих, Господь для чистих серцем!
А в мене сливе захитались ноги, майже схибили мої кроки.
Бо я заздрив несправедливим, дивившись на щасливу долю грішних
Вони бо мук не знають, ціле й гладке в них тіло.
Вони не знають людських злиднів, і їх не б’ють, як простих людей.
Тому й гордість у них, немов нашийник, насильство їх, немов одежа, покриває.
Від жиру очі їхні наверх вилазять, а вигадки їхні так і переливаються з серця.
Вони глузують і говорять злісно, бундючно гнетом загрожують.
Уста свої спрямовують проти неба, своїм язиком по землі ширяють.
Отак за собою тягнуть народ мій і розкошують у достатках!
І кажуть: «Як Бог може знати? Чи ж є знання у Всевишнього?»
Ось вони, оті грішники, завжди безпечні, вони вбиваються в багатство.
Чи ж я даремне беріг чистим моє серце,: невинності умивав мої руки?
Увесь день зносив побої, і докори – щоранку?
Якби я сам до себе мовив: «Так, як вони, я буду говорити», -то родові дітей твоїх був би я зрадник.
І почав я міркувати, щоб те збагнути, але важкий він був – той труд – для мене.
Аж поки не ввійшов я у святиню Божу, Не збагнув долю, що на них чекає.
Дійсно, ставиш їх на слизькому, валиш їх у руїну.
Як притьмом зійшли вони нінащо, зникли, пропали від жахливого страху!
Неначе сном, коли хтось пробудився, так, уставши, Господи, ти їхньою подобою нехтуєш.
І серце в мене хвилювалось, нирки були пробиті в мені.
Я був дурний тоді і неук, немов тварина, був перед тобою.
Але я завжди був з тобою: ти взяв мене за праву руку.
Ти радою твоєю мене вестимеш, і потім приймеш мене у славу.
Кого, крім тебе, мав я на небі? І коли я з тобою, нічого на землі не хочу.
Тіло моє і моє серце знемагають; Бог – скеля мого серця і повіки моя доля.
Бо ось загинуть ті, що віддаляються від тебе. Ти нищиш кожного, що блудить геть від тебе.
А мені благо – близько Бога бути і покладати моє прибіжище в Господі Бозі, щоб розповісти про всі діла його.
ПСАЛОМ 73
Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?
Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість гору Сіон, на котрій ти осівся.
Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.
Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.
Неначе той, що в гущавині сокирою махає,
вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.
Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.
Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!»
Спалили на землі всі Божі місця зборів!
Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.
Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім’я?
Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?
Таж ти, о Боже, – цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.
Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.
Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,
Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.
Твій – день і твоя – ніч. Ти сотворив світила й сонце,
ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.
Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім’я.
Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.
Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.
Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім’я.
Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.
Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ПСАЛОМ 74
Ми дякуємо тобі, Боже, дякуємо; взиваємо твоє ім’я, про чуда твої оповідаєм.
«Як виберу призначену годину, я сам судитиму по правді!
Коли земля й усі її мешканці захитались, я утвердив її стовпи.»
Я кажу зухвалим: «Киньте зухвалість!» І грішникам: «Не піднімайте рога!»
Не піднімайте вгору вашого рога, не говоріть, задерши голову, нахабно!
Бо ні зо сходу, ні з заходу, ні з пустині, ані з гір, –
але Бог судить: того принижує, а того підвищує.
Бо чаша в руці Господній, що вином шумує, – повна заправленого. Він наливає в неї; аж до самої гущі будуть усі землі нечестиві жлуктати, пити.
Я ж буду радуватися повіки, буду псалми співати Богові Якова.
Усі роги беззаконних позбиваю, а роги праведника піднесуться вгору.
ПСАЛОМ 75
Відомий Бог в Юдеї, в Ізраїлі велике його ім’я;
його намет у Салемі, а його житло на Сіоні.
Там трощив він блискавиці лука, щит, меч і зброю.
У сяйві ти, величний, прийшов від гір відвічних.
Ограблені відважні серцем, сон обняв їх; зомліли у всіх вояків руки.
О Боже Якова, від твоєї погрози запаморочилися верхівець і кінь.
Ти страшний, і хто встоїться перед тобою, як ти розгніваєшся?
Ти дав почути суд твій з неба; земля злякалася, заніміла,
коли Бог на суд підвівся, щоб спасти всіх покірних на землі.
Справді, і гнів людини тебе славить, з останків же його гніву робиш собі оздобу.
Складайте обітниці й виконуйте – Господеві, Богові вашому; нехай усі, що навколо нього, несуть дари Страшному.
Він відбирає дух у князів, страшний для князів земних.
ПСАЛОМ 76
Голос мій до Бога – і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.
Скрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.
Як я про те згадаю, Боже, – стогну; як розважаю, – млію духом.
Очі мої тримаєш у безсонні; тривожуся, і відняло мені мову.
Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.
Роздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.
Чи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?
Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?
Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?
Кажу я: «То біль мій, що десниця Всевишнього змінилась.»
Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.
Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.
Боже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог?
Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.
Ти відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.
Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здриглися, навіть безодні затряслися.
З хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.
Грім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.
Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.
Ти вів народ твій, як отару, рукою Мойсея та Арона.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Багатомилосердний, премилостивий Господи і всього добра дателю, Чоловіколюбче і всього всесвіту Володарю багатоіменний, Владико і Господи! Бідний і вбогий я, та осмілююся назвати чудове, страшне, святе ім’я твоє, перед яким усе творіння небесних сил, шануючи, зі страхом тремтить. Тут на землі ти виявив промисел незбагненного твого чоловіколюб’я посланням улюбленого твого Сина, що його ти від одвічного лона твоєї Отцівської слави нерозлучним божеством видихнув, щоб людей з ангелами в одну спільноту з’єднати. Пом’яни, Господи, мого лінивства смирення: хоч я бруд і порох, але тебе, невимовне світло, кличу, бо обложений я тілесною неміччю, яку милостиво Слово твоє понесло і смертю своєю звільнило душі наші від неволі ворожої, щоб сподобити нас усіх, що вірою ярмо труду твого на себе взяли, бути спільниками слави твоєї, від якої сатана облудний відпав. Помилуй мене, затуманеного гріховними помислами, піднеси мій розум, заглушений терням лінивства і ожеледдю непокірности. Утверди серце моє, щоб для тебе горіло; очам моїм джерело сліз пошли і на кінець виходу душі моєї з тіла вчини мене непорочним твоїм угодником, наставляючи мене на сердечний подвиг для тебе. Пом’яни, Господи, батьків моїх милосердям твоїм, усіх рідних моїх, сестер і братів, друзів і сусідів, (імена, за кого молимося) і всіх православних християн, – і спаси нас молитвами всіх святих. Прийми на твою честь ці псалми й молитви, які говорив я перед тобою, і нехай не буде тобі мерзенним моління це із зітханням. Бо милостивий ти і чоловіколюбець, і тебе, безначального Отця, славимо, з єдинородним твоїм Сином і з Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Чеснішу від херувимів, і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Слава: Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос, істиний Бог наш, молитвами Пречистої своєї Матері, силою чесного й животворящого Хреста, заступництвом святих небесних сил безплотних, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших Антонія й Теодосія та інших чудотворців печерських, усіх святих української землі, святого пророка Давида і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Амінь.