ДВАНАДЦЯТА КАТИЗМА
МОЛИТВИ НА ПОЧАТОК
Благословенний Бог наш, завжди нині повсякчас і на віки віків. Амінь
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.
Господи, помилуй. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (12)
МОЛИТВА ДО СВЯТОЇ
ЖИВОНАЧАЛЬНОЇ ТРОЙЦІ
Всесвята Тройце, Боже і Творче всього світу! Поспіши направити серце моє, щоб я, почавши з увагою мовити ці богонатхнені псалми, що їх Святий Дух устами Давида видихнув, закінчив добрими ділами. Нині я, недостойний, хочу їх мовити, але, відчуваючи своє незнання, молюся, припадаючи до тебе і просячи твоєї помочі, та взиваю: Господи, направ розум мій і стверди серце моє, щоб не падав я духом через слова уст, але через розуміння мовленого веселився і приготувався до творення добрих діл, на яких учуся. І, освітлений добрими ділами, нехай стану на суді твоїм праворуч з усіма вибраними твоїми. І нині, Владико, благослови зі щирого серця заспівати, мовлячи так:
Прийдіте, поклонімся цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
ПСАЛОМ 85
Приклони, Господи, твоє вухо, обізвись до мене, бо я нужденний і вбогий.
Бережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти Боже, твого слугу, що покладається на тебе.
Змилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу.
Звесели душу слуги твого, до тебе бо, о Господи, я підношу мою душу.
Бо ти, о Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.
Вислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання.
У день моєї скрути до тебе я взиваю ти бо вислухаєш мене.
Немає, Господи, тобі рівні поміж богами, і немає діл, як твої діла.
Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи перед Тобою і прославлятимуть твоє ім’я.
Бо ти великий і твориш дивні речі, ти Бог єдиний.
Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді; води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.
Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім’я твоє навіки,
бо милість твоя велика надо мною, і ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу.
О Боже, горді піднялись на мене, і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.
Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди.
О повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї.
Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились, бо ти, Господи, поміг мені й мене потішив!
ПСАЛОМ 86
Оселю свою на святих горах
Господь Бог любить; брами Сіону понад усі Якова намети.
Преславні речі говорять про тебе, місто Боже!
Рагав зачислю й Вавилон до тих, що мене знають: ось Філістія, Тир і Куш, – «і ці там народились.»
А про Сіон казатимуть: «І цей і той там народився!» І сам Всевишній його утверджує.
Господь лічитиме в списку народів: «І цей там народився.»
Співатимуть і танцюватимуть: «Усі мої джерела в тобі!»
ПСАЛОМ 87
Господи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь.
Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва! Приклони твоє вухо до мого благання!
Душа бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу.
Мене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має.
Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї.
Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню.
Тяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене.
Ти віддалив від мене моїх друзів; зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.
Очі мої знемоглися від печалі; до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки.
Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити?
Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій – твою вірність?
Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка – у землі забуття?
Ось чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч.
Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене?
Я безталанний, і конаю змалку; я перебув страх твій – умліваю.
Твій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили.
Увесь час вони оточують мене, мов води; усі разом мене обступили.
Ти віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене – тільки темінь.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ПСАЛОМ 88
Про ласки Господні співатиму повіки, і по всі роди звіщатиму устами твою вірність.
Я мовив: «Ласка збудована повіки.» На небі утвердив ти твою вірність.
«Я заключив союз із моїм вибранцем; поклявсь Давидові, слузі моєму:
Повіки утверджу твого потомка і по всі роди твій престол збудую.»
Небо, о Господи, діла твої предивні прославляє і твою вірність у святих громаді.
Хто бо на небі може з Господом зрівнятись? Хто з синів Божих на Господа схожий?
Жахливий Бог у громаді святих, великий і страшний над усіма круг нього.
Господи, Боже сил, хто тобі рівня? Ти, Господи, могутній, і вірність твоя кругом тебе.
Ти правиш гордим морем; коли розбурхаються його хвилі, ти їх гамуєш.
Ти розтоптав, немов убитого, Рагава; сильним твоі’м раменом ти ворогів твоїх розсіяв.
Твої небеса і земля теж твоя; світ і його повноту – ти заснував їх.
Північ і південь – ти сотворив їх. Тавор і Хермон іменем твоїм ликують.
Рамено твоє потужне, рука твоя могутня, здіймається твоя десниця!
Право й справедливість – основа твого трону, ласка й вірність ідуть перед тобою.
Блажен народ, що вміє веселитись; у світлі лиця твого, о Господи, він ходить.
Ім’ям твоїм радіють завжди, і справедливістю твоєю ідуть вгору.
Ти бо єси окраса їхньої потуги, і твоїм благоволінням іде вгору ріг наш.
Бо Господь – щит наш і Святий Ізраїля – цар наш.
Колись ти говорив твоїм побожним у видінні: – Я поклав на витязя корону, Я вивищив вибранця з-між народу.
Знайшов Давида, слугу мого; миром моїм святим його помазав.
Рука моя з ним буде твердо, ба й рамено моє буде його скріпляти
Ворог не зможе його обманути злочинець не буде його гнітити.
Його противників я зітру геть із перед нього розіб’ю тих, що його ненавидять.
І моя вірність буде з ним, і моя ласка, і моїм ім’ям ріг його здійметься вгору.
Я простягну руку його на море і на ріки – його десницю.
Він буде мене взивати: «Ти мій Батько, мій Бог, скеля спасіння мого.»
А я його поставлю перворідним, найвищим над землі царями.
Повіки берегтиму йому мою милість і з ним союз мій буде непохитний.
Вічним зроблю його потомство і престол його, як дні небесні.
Коли ж його сини закон мій покинуть і в наказах моїх ходити більш не будуть,
коли осквернять мої постанови й велінь моїх не будуть пильнувати,
я різкою їхній проступок покараю й ударами – їхню провину.
Але моєї ласки я не заберу від нього і вірности моєї не відкину.
Не оскверню союзу мого, того, що вийшло з уст моїх, не зміню.
Раз я поклявся святістю моєю: Давидові напевне не скажу неправди!
Його потомство триватиме повіки, і престол його передо мною, наче сонце.
Мов місяць, він стоятиме повіки як свідок на небі вірний. –
Та ти відкинув, занехаяв, розгнівався на помазаника твого.
Ти погордував союзом слуги твого, збезчестив на землі його корону.
Ти розвалив усі його мури, його укріплення обернув єси в руїну.
Грабують його всі перехожі, він став сміховищем своїм сусідам.
Підніс угору напасників правицю, звеселив усіх його ворогів.
Ти навіть обернув назад вістря його меча і не підтримав його в битві.
Ти знищив його сяйво і повалив престол його на землю.
Ти скоротив дні його молодости, вкрив його соромом.
Докіль, о Господи, ти будеш ховатись? Докіль палатиме вогнем гнів твій?
Згадай, який мій вік короткий! Отак нінащо створив ти всіх дітей людських?
Хто, живши, не побачить смерти, врятує свою душу з рук Шеолу?
Де вони, Господи, днедавні твої ласки?
Згадай, о Господи, про слуг твоїх наругу, – що про них у вірності твоїй ти Давидові поклявся; я ж бо ношу її у моїм серці від багатьох народів, –
що нею твої вороги, Господи, зневажають, що нею зневажають сліди помазаника твого. Благословен Господь повіки! Нехай так буде! Нехай так буде!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ПСАЛОМ 89
Господи, ти був нам пристановищем по всі роди.
Перш, ніж постали гори і народилася земля, і всесвіт, від віку й до віку ти єси Бог.
Ти повертаєш людей у порох, кажучи: «Поверніться, сини людські!»
Бо тисяча літ в очах у тебе, мов день учорашній, що минув, і мов нічна сторожа.
Змітаєш геть їх: вони стають, мов сон уранці, Мов та трава, що зеленіє.
Уранці квітне й зеленіє, а ввечорі – підтята висихає.
Бо гинемо від гніву твого, і стривожились ми від обурення твого.
Поставив ти провини наші перед собою, гріхи наші таємні перед світлом обличчя твого.
Усі бо наші дні никнуть від гніву твого; літа наші минають, мов зідхання.
Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі – вісімдесят років; і більшість із них – то труд і марність, бо скоро линуть, і ми зникаєм.
Хто знає силу гніву твого? Хто бачив твоє обурення?
Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго.
Повернися, Господи! – докіль? -і змилуйся над слугами твоїми.
Насити нас милістю твоєю вранці, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші.
Звесели нас мірою днів, за яких засмутив єси нас, мірою літ, що ми в них звиділи горе.
Хай з’явиться твоїм слугам твоє діло, і слава твоя їхнім дітям.
І ласка Господа, Бога нашого, хай буде над нами, і стверди діло рук наших; стверди його – діло рук наших!
ПСАЛОМ 90
Ти, що живеш під Всевишнього покровом, що у Всесильного тіні пробуваєш,
скажи до Господа: «Моє прибіжище й моя твердиня, мій Боже, на котрого я покладаюсь.»
Він бо спасе тебе від сітки птахолова і від погибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила; щит і забороло – його вірність.
Ти не злякаєшся ні страху вночі, ані стріли, що вдень літає,
ані чуми, що в пітьмі бродить, ані зарази, що нищить опівдні.
Нехай і тисяча упаде біля тебе і десять тисяч праворуч від тебе, -до тебе не підійде.
Ти лиш очима споглянеш -і кару грішників побачиш.
Бо Господь – твоє прибіжище, Всевишній – твій захист.
Ніяке лихо до тебе не приступить, ніяка кара не підійде близько намету твого.
Бо ангелам своїм він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.
І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.
На гада й змія будеш наступати, розтопчеш лева і дракона.
Тому, що він явив свою любов до мене, я його врятую; я вивищу його, бо знає моє ім’я.
Візве до мене, і я озвусь до нього; я буду з ним у скруті, я визволю його і його прославлю
Довгим віком його насичу , і явлю йому моє спасіння.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Багатомилосердний, премилостивий Господи і всього добра дателю, Чоловіколюбче і всього всесвіту Володарю багатоіменний, Владико і Господи! Бідний і вбогий я, та осмілююся назвати чудове, страшне, святе ім’я твоє, перед яким усе творіння небесних сил, шануючи, зі страхом тремтить. Тут на землі ти виявив промисел незбагненного твого чоловіколюб’я посланням улюбленого твого Сина, що його ти від одвічного лона твоєї Отцівської слави нерозлучним божеством видихнув, щоб людей з ангелами в одну спільноту з’єднати. Пом’яни, Господи, мого лінивства смирення: хоч я бруд і порох, але тебе, невимовне світло, кличу, бо обложений я тілесною неміччю, яку милостиво Слово твоє понесло і смертю своєю звільнило душі наші від неволі ворожої, щоб сподобити нас усіх, що вірою ярмо труду твого на себе взяли, бути спільниками слави твоєї, від якої сатана облудний відпав. Помилуй мене, затуманеного гріховними помислами, піднеси мій розум, заглушений терням лінивства і ожеледдю непокірности. Утверди серце моє, щоб для тебе горіло; очам моїм джерело сліз пошли і на кінець виходу душі моєї з тіла вчини мене непорочним твоїм угодником, наставляючи мене на сердечний подвиг для тебе. Пом’яни, Господи, батьків моїх милосердям твоїм, усіх рідних моїх, сестер і братів, друзів і сусідів, (імена, за кого молимося) і всіх православних християн, – і спаси нас молитвами всіх святих. Прийми на твою честь ці псалми й молитви, які говорив я перед тобою, і нехай не буде тобі мерзенним моління це із зітханням. Бо милостивий ти і чоловіколюбець, і тебе, безначального Отця, славимо, з єдинородним твоїм Сином і з Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Чеснішу від херувимів, і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Слава: Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос, істиний Бог наш, молитвами Пречистої своєї Матері, силою чесного й животворящого Хреста, заступництвом святих небесних сил безплотних, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших Антонія й Теодосія та інших чудотворців печерських, усіх святих української землі, святого пророка Давида і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Амінь.