Книга Псалмів 107-113
107. (106) Спільна подяка за вирятування від різних життєвих небезпек
1 Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки. 2 Так нехай скажуть ті, що їх викупив Господь, котрих він викупив з руки гнобибителя 3 і котрих зібрав з країв, зо сходу й заходу, з півночі і з-поза моря. 4 Вони блукали пустинею, на безлюдді, дороги не знайшли до міста, де б їм жити. 5 Голодні й спраглі, – душа їхня всередині умлівала; 6 тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх. 7 Він вів їх дорогою простою, щоб ішли до міста, де б їм жити. 8 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами. 9 Бо він наситив спраглу душу і зголоднілу душу сповнив благом. 10 Вони сиділи в тьмі й тіні смерти, скуті нуждою й залізом, 11 бо збунтувалися проти слів Божих і погордували радою Всевишнього. 12 їхнє серце він упокорив бідою, вони спіткнулися, але помічника не було. 13 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх. 14 Він вивів їх із тьми й тіні смерти і розбив їхні кайдани. 15 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами. 16 Бо він розбив мосяжні брами і розламав залізнії засуви. 17 Вони нездужали через свої переступи, прибиті за свої провини. 18 Усяка їжа їхній душі набридла і вони наблизились до брам смерти. 19 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх. 20 Він послав своє слово й вилікував їх, і врятував їх із могили. 21 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами. 22 Хай принесуть подячні жертви і з радістю діла його прославлять. 23 Ті, що у суднах пускаються на море, що ведуть торгівлю на водах великих, 24 побачили діла Господні і чудеса його в морській глибині. 25 Сказав, і буйний вітер знявся й підніс високо морські хвилі. 26 Знялись під саме небо, спустилися в безодню, в біді душа їхня танула. 27 І захиталися вони й закружляли, немов п’яний, пропала вся їхня мудрість. 28 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і визволив їх із скорботи їхньої. 29. Він зробив з бурі тишу і втихомирив морські хвилі, 30 й вони зраділи, що затихло; він до бажаної пристані привів їх. 31 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами. 32 нехай його позносять на народних зборах на раді старших хай його прославляють. 33 Він ріки обертає в пустиню, джерела вод – у суху землю. 34 У солончаки плодючу землю – через її мешканців злобу. 35 Він обертає пустиню в озеро воднисте і суху землю у водні джерела. 36 Там оселює зголоднілих, щоб заснували місто для оселі, 37 щоб засівали ниви, виноградники садили, що дають урожай достатній. 38 Благословляє їх, і вони множаться вельми; не допускає, щоб у них худоби стало мало. 39 їх змаліло, вони були прибиті утиском лихим та горем. 40 І той, що на князів кидає ганьбу, що їх блукати силує глухою пустинею, 41 підняв злиденного з нужди і його сім’ї, мов овець, розмножив. 42 Бачать те праві та радіють, і кожна злоба затуляє рот свій. 43 Хто мудрий, хай запримітить оці речі і хай зрозуміє милості Господні.
108. (107) Рання хвала 1-6; молитва перед війною 7-14
1 Пісня. Псалом. Давида. 2 Готове моє серце, Боже, – буду співати, у псалмах славити. 3 Пробудись, гарфо, і ви, гуслі! Я збуджу ранній світанок. 4 Я тебе прославлятиму між народами, Господи, і псалми тобі співатиму між племенами, 5 бо твоя милість аж до неба велика і твоя вірність аж до хмар сягає. 6 Вознесись, Боже, над небесами, і по всій землі хай буде твоя слава! 7 Щоб визволились твої любі, рятуй десницею твоєю і вислухай нас! 8 Сказав Бог у своїй святості: «Восторжествую, Сихем розділю, розміряю Суккот-долину. 9 Мій Гілеад і мій Манассія; Ефраїм – забороло голови моєї, Юда – моє берло. 10 Моав – мій посуд умивальний, на Едом кину я мої сандали, над Філістимською землею возликую!» 11 Хто візьме мене до укріпленого міста? Хто приведе мене аж до Едому? 12 Невже ти, Боже, нас відкинув, уже не вийдеш, Боже, з нашими військами? 13 Пошли нам поміч проти супостата, бо марна людська підмога! 14 З Богом учинимо ми подвиг, і він розтопче противників наших.
109. (108) Прохання про рятунок від ворогів 1-5; 21-31; догана ворогові 6-20
1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Боже моєї хвали, не мовчи! 2 Бо губи грішні й лукаві вони на мене розпустили, брехливим язиком зо мною говорили; 3 і словами ненависти мене обступили, зо мною воювали без причини. 4 За любов мою вони зо мною ворогують; я ж молюся. 5 Зло за добро навалюють на мене і ненависть замість любови. 6 Пусти лукавого до нього, і обвинуватель хай стоїть праворуч нього. 7 Як стане на суді, хай вийде винуватий; і його молитва хай йому за гріх буде. 8 Віку свого хай не звікує, уряд його хай візьме інший. 9 Сини його хай стануть сиротами, а його жінка – удовою. 10 Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, нехай повиганяють їх з їхніх хат-пусток. 11 Нехай лихвар загарбає все, що той має, і чужі нехай розграбують його працю. 12 Нехай ніхто над ним не має милосердя, ніхто нехай не милує його сиріток. 13 Потомство його нехай згине, у другім поколінні ім’я їхнє хай буде стерте. 14 Хай перед Господом згадається провина його предків, гріх матері його нехай не затреться, – 15 хай будуть перед Господом назавжди, щоб він міг знищити з землі їхню пам’ять. 16 За те, що він не мав на думці чинити милосердя, але переслідував нужденного та злиденного, і розбитого серцем готовий був убити. 17 Любив прокляття: хай же спаде на нього! Благословення не хотів: хай же відійде від нього! 18 Нехай одягнеться, немов одежею, прокляттям, хай увійде, мов вода, у його нутро і, як олива, в його кості! 19 Нехай йому буде, немов одежа, що його вкриває, неначе пояс, що ним він підперізується завжди. 20 Така від Господа нехай буде заплата тим, що мене обвинувачують і що на мене зле говорять. 21 Ти ж Господи, о Боже, чини зо мною ради твого імени! Спаси мене, бо добра твоя милість, 22 бо я недужий та бідний, і серце моє зранене в моїх грудях. 23 Неначе тінь, що похилилась, я зникаю: неначе сарану мене стрясають. 24 Коліна в мене хитаються від посту тіло моє змарніло без жиру. 25 Сміховиськом для них я зробився; вони, побачивши мене, кивають головою. 26 Поможи мені, о Господи, мій Боже! Спаси мене по твоєму милосердю! 27 Щоб вони знали, що то твоя рука що ти, Господи, оте вчинив. 28 Нехай собі кленуть, а ти благослови! Встануть вони й осоромляться, а слуга твій буде радіти. 29. Противників моїх хай поб’є сором, нехай огорнуться, немов плащем, власною ганьбою. 30 Я буду вельми дякувати Господеві моїми устами, хвалитиму його між багатьма. 31 Бо він стояв праворуч бідака, щоб урятувати його від тих, що хочуть засудити його душу.
110. (109) Месія – Цар 1-3; Священик 4: Переможець 5-7
1 Давида. Псалом. Сказав Господь Владиці моєму: «Засядь праворуч мене, доки не покладу ворогів твоїх тобі підніжком.» 2 Жезло твоєї сили Господь простягне з Сіону; пануй посеред ворогів твоїх! 3 З тобою володарство, відколи ти народився у святій оздобі; перед зорею я зродив тебе, неначе росу. 4 Клявся Господь і каятись не буде: «Ти – Єрей повіки на зразок Мелхіседека.» 5 Господь по правиці у тебе: розіб’є царів у день гніву свого. 6 Судитиме народи; повно трупу; розіб’є на землі голови по всіх усюдах 7 З потоку питиме в дорозі, тому він голову підніме.
111. (110) Великі діла Господні
1 Алилуя. Я буду прославляти Господа всім серцем на зборах праведників і в громаді. 2 Великі діла Господні, подивугідні всім, що люблять їх. 3 Краса і велич його діло, правда його стоїть повіки. 4 Він зробив пропам’ятними свої чуда; добрий Господь і милосердний, 5 він дав поживу тим, що його бояться, пам’ятає вічно про свій союз. 6 Явив потугу діл своїх народові своєму, давши йому спадщину народів. 7 Діла рук його – правда й правосуддя, всі заповіді його – непорушні, 8 встановлені на віки вічні, закладені у правоті й правді. 9 Відкуплення послав народові своєму, Установив навіки союз свій; святе й страшне його ім’я! 10 Початок мудрости – острах Господній; добрий розум у всіх тих, що його плекають; хвала його стоїть по віки вічні.
112. (111) Щастя праведника
1 Алилуя. Щасливий чоловік, що Господа боїться, що в його заповідях вельми милується. 2 Потомство його на землі буде потужне, рід праведників буде благословенний. 3 Достаток і багатство буде в його домі, щедрість його триватиме повіки. 4 Він світить правим в темряві, як світло, добрий і милосердний і справедливий. 5 Добре тому, що милосердний і позичає, який управляє своїми справами по правді. 6 Бо він не захитається повіки; пам’ять про праведника буде вічна. 7 Лихої чутки він лякатися не буде, серце його безпечне, довірливе у Господі. 8 Серце його стійке, боятися не буде, аж поки не побачить покореними своїх ворогів. 9 Він розсипає, роздає убогим; правда його триватиме повіки, ріг його підійметься у славі. 10 Бачить те грішник і злиться, і мучиться, скрегочучи зубами; та бажання грішників пропаде.
113. (112) ХвалітеГоспода! 1-3; він – славен 4-6; милосердиться над нещасними 7-9
1 Алилуя. Хваліте, слуги Господні, хваліте ім’я Господнє. 2 Нехай ім’я Господнє буде благословенне віднині і повіки. 3 Від сходу сонця до його заходу хвальне ім’я Господнє. 4 Високий над усіма народами Господь, над небесами його слава. 5 Хто, як Господь, Бог наш, що возсідае на престолі, 6 що дивиться униз, на небо і на землю? 7 Що піднімає з пороху злиденного, що з гною бідного підносить, 8 щоб посадити його з вельможами, з вельможами народу свого. 9 Дає неплідній жити в хаті, зробивши з неї щасливу дітей матір.