Книга Псалмів 82-88
82. (81) Доля несправедливих суддів
1 Псалом. Асафа. Бог стоїть серед Божої громади, серед богів він судить: 2 «Докіль судитимете не по правді й потуратимете безбожникам? 3 Судіть по правді бідного й сиротину, визнайте правду вбогому й бідоласі 4 Визвольте бідного й сіромаху, з руки грішників порятуйте!» 5 Вони не знають, вони не розуміють, у темряві блукають; хитаються усі землі основи. 6 Я мовив: «Ви – боги й сини Всевишнього усі ви. 7 Однак, помрете, як усі люди, і впадете, як кожний князь.» 8 Устань, Боже, судити землю, бо ти народами усіма володієш.
83. (82) Проти ворогів вибраного народу
1 Пісня. Псалом. Асафа. 2 Не мовчи, Боже, не німуй і не будь мовчазним, Боже! 3 Бо ось вороги твої заметушились, і ненависники твої підняли голову вгору. 4 Змовляються підступно проти народу твого й нараджуються проти тих, кого ти захищаєш. 5 «Ходіте, кажуть, знищимо їх, щоб не були народом, і щоб ім’я Ізраїля не згадувалось більше.» 6 Бо вони врадили раду однодушно; уклали союз проти тебе: 7 Едомові намети й ізмаїльтяни, Моав та агаряни, 8 Гевал, Аммон і Амалек, і Філістимлянська земля з мешканцями Тиру; 9 навіть Ашшур приєднувався до них, стававши на допомогу дітям Лота. 10 Вчини їм, як Мідіянові, як Сісері, Явінові коло Кішон – потоку, 11 що знищені були біля Ен-Дору, що гноєм землі стали. 12 Вчини з їхніми дуками, як з Оревом, як із Зеевом, як із Зевахом і Цалмунною, з усіма їхніми князями, 13 які були сказали: «Візьмім соб в посілість пасовиська Божі!» 14 Мій Боже, вчини їх, немов перекотиполе, немов соломину, що нею крутить вітер 15 Як вогонь, що ліси пожирає, як полум’я, що палить гори, 16 так гони їх бурею твоєю, збентеж їх хуртовиною твоєю! 17 Вкрий соромом обличчя їхнє, щоб шукали, Господи, ім’я твоє! 18 Хай засоромляться й збентежаться на віки вічні, хай застидаються й загинуть. Хай знають, що тільки ти Господь на ім’я, найвищий над усією землею.
84. (83) Псалмопівець тужить за храмом Божим – пісня прочан
1 Провідникові хору. На мелодію «На винотоках». Псалом. Синів Кораха. 2 Які ж то вони любі, твої шатра, Господи сил! 3 Знемагає моя душа й прагне До дворів Господніх! Серце моє й моє тіло радіють живим Богом. 4 Навіть пташина знаходить собі хатку, і ластівка собі гніздечко, куди кладе своїх писклят: (а я) жертовники твої, Господи сил, Царю мій і мій Боже! 5 Щасливі, що живуть у твоїм домі; вони повіки тебе хвалять! 6 Щасливий чоловік, що має свою силу в тобі і твої дороги має в своєму серці. 7 Проходивши сухою долиною, вони джерела з неї роблять, і ранній дощ її благословенням зодягає. 8 Набирають дедалі більше й більше сили, побачать Бога у Сіоні. 9 Господи, Боже сил, вислухай мою молитву; Боже Якова, прихили вухо! 10 О щите наш, поглянь, о Боже! Подивися на лице помазаника твого! 11 Один бо день у твоїх дворах ліпший, ніж тисяча (деінде), волію стояти на порозі дому Бога мого, ніж у наметах беззаконня жити. 12 Бо Господь Бог – сонце і щит – Господь дасть ласку й славу. Він не відмовить блага тим, що ходять бездоганно. 13 Господи сил! Щасливий чоловік, що покладається на тебе!
85. (84) Бог простив гріхи народу 2-4; молитва 5-8; спасіння близько 9-14
1 Провідникові хору. Синів Кораха. Псалом. 2 Ти, Господи, був доброзичливим до твого краю і долю Якова ти обернув на добре. 3 Простив вину народу твого, покрив усі гріхи їхні. 4 Стримав усе твоє обурення, спинив жар гніву твого. 5 Обнови нас, Боже нашого спасіння, і поклади край твоєму на нас гнівові! 6 Чи будеш гніватися на нас вічно? Чи ти пошириш гнів твій від роду й до роду? 7 Чи ж ти не оживиш нас ізнову, і народ твій не буде радуватися в тобі? 8 Яви, о Господи, нам твоє милосердя, подай нам твоє спасіння. 9 Послухаю, Господь Бог говорить: про мир говорить до народу свого і до своїх побожних; лише хай не повертаються назад до божевілля. 10 Справді, його спасіння близьке до тих, що його бояться, щоб слава його перебувала в краю нашім. 11 Милосердя й вірність зустрінулися разом, справедливість і мир поцілувались між собою. 12 Правда з землі зійде, і справедливість дивитиметься з неба. 13 Та й сам Господь дасть щастя, і земля наша дасть урожай свій. 14 Перед ним ітиме справедливість і спасіння, – там, де він буде ступати.
86. (85) Молитва побожних у злиднях
1 Молитва. Давида. Приклони, Господи, твоє вухо, обізвись до мене, бо я нужденний і вбогий. 2 Бережи мою душу, бо я вірний; спаси, о ти Боже, твого слугу, що покладається на тебе. 3 Змилуйся надо мною, Господи, бо я ввесь час до тебе кличу. 4 Звесели душу слуги твого, до тебе бо, о Господи, я підношу мою душу. 5 Бо ти, о Господи, добрий і ласкавий, і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають. 6 Вислухай, о Господи, мою молитву, почуй голос мого благання. 7 У день моєї скрути до тебе я взиваю ти бо вислухаєш мене. 8 Немає, Господи, тобі рівні поміж богами, і немає діл, як твої діла. 9 Усі народи, що створив єси їх, прийдуть, поклоняться, о Господи перед Тобою і прославлятимуть твоє ім’я. 10 Бо ти великий і твориш дивні речі, ти Бог єдиний. 11 Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді; води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало. 12 Я буду дякувати тобі, о Господи, мій Боже, всім моїм серцем, і прославлятиму ім’я твоє навіки, 13 бо милість твоя велика надо мною, і ти вирятував мою душу з найглибшого Шеолу. 14 О Боже, горді піднялись на мене, і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають. 15 Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий, повільний до гніву і повний ласки та правди. 16 О повернись до мене й змилуйся надо мною, дай слузі твоєму твою силу, й спаси сина служниці твоєї. 17 Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились, бо ти, Господи, поміг мені й мене потішив!
87. (86) Месіянський Сіон – усіх народів матір.
1 Синів Кораха. Пісня. Псалом. Оселю свою на святих горах 2 Господь Бог любить; брами Сіону понад усі Якова намети. 3 Преславні речі говорять про тебе, місто Боже! 4 Рагав зачислю й Вавилон до тих, що мене знають: ось Філістія, Тир і Куш, – «і ці там народились.» 5 А про Сіон казатимуть: «І цей і той там народився!» І сам Всевишній його утверджує. 6 Господь лічитиме в списку народів: «І цей там народився.» 7 Співатимуть і танцюватимуть: «Усі мої джерела в тобі!»
88. (87) Тяжко хворий оповідає про своє горе 2-9; просить допомоги 10-19
1 Пісня. Псалом. Синів Кораха. Провідникові хору. (На мелодію) «Махлат». Для співу. Маскгл. Гемана езрагіта. 2 Господи, Боже мого спасіння, я вдень кличу і вночі перед тобою скаржусь. 3 Нехай прийде перед твоє обличчя моя молитва! Приклони твоє вухо до мого благання! 4 Душа бо моя наситилася горем, і життя моє наблизилося до Шеолу. 5 Мене залічено до тих, що сходять у яму. Я став, як чоловік, що допомоги не має. 6 Поміж мерцями моє ложе; немов убиті, що лежать в могилі, що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки твоєї. 7 Поклав єси мене в глибоку яму, у темряву, в безодню. 8 Тяжить на мені гнів твій, і всіма хвилями твоїми гнітиш мене. 9 Ти віддалив від мене моїх друзів; зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти. 10 Очі мої знемоглися від печалі; до тебе, Господи, щодня взиваю, до тебе простягаю мої руки. 11 Хіба для мертвих робиш чуда? Хіба то тіні встануть, щоб тебе хвалити? 12 Хіба звіщатимуть у могилі твою милість, у пропасті глибокій – твою вірність? 13 Хіба чуда твої у Темряві будуть відомі, і твоя ласка – у землі забуття? 14 Ось чому, Господи, до тебе я взиваю, і моя молитва вранці йде тобі назустріч. 15 Чому, о Господи, відкинув мою душу, ховаєш твоє обличчя від мене? 16 Я безталанний, і конаю змалку; я перебув страх твій – умліваю. 17 Твій палкий гнів пронісся надо мною, твої страхіття мене погубили. 18 Увесь час вони оточують мене, мов води; усі разом мене обступили. 19 Ти віддалив від мене товариша й друга, а із знайомих у мене – тільки темінь.