Книга Псалмів 97-103
97. (96) Опис судного дня
1 Господь царює, земля хай веселиться, хай радується островів велика сила! 2 Хмара й темрява навколо нього; правда й справедливість – підвалини його престолу. 3 Вогонь іде поперед ним, палить його ворогів навкруги. 4 Його блискавки освітлюють усесвіт; земля те бачить і стрясається. 5 Гори, як віск, тануть перед Господом, перед Господом усієї землі. 6 Небо звіщає його справедливість, і всі народи бачать його славу. 7 Стидом хай укриються усі, що служать ідолам різьбленим, що хваляться пустими бовванами; вклоніться йому, усі боги! 8 Почувши це, Сіон радіє, і веселяться усі міста Юди заради судів твоїх, Господи. 9 Бо ти, Господи, величний над усею землею; вознісся єси вельми над усіма богами. 10 О ви, що любите Господа, ненавидьте зло! Він зберігає душі своїх вірних, з рук грішників їх визволяє. 11 Над праведником сходить світло над щирим серцем – радість. 12 Радуйтеся, праведні у Господі, і прославляйте його святе ім’я.
98. (97) Господь переможець 1-3; уся земля радіє 4-9
1 Псалом. Співайте Господеві нову пісню, бо він учинив чуда. Його правиця і його святе рамено дали йому перемогу. 2 Господь явив своє спасіння, перед очима в народів явив він свою справедливість. 3 Згадав про свою милість і свою вірність супроти дому Ізраїля. Усі кінці землі побачили, як наш Бог спасає. 4 Ликуйте перед Господом, уся земле, радійте й веселіться, і псалми співайте! 5 Псалми співайте Господеві на гуслах, на гуслах і голосом співу! 6 Сурмами й під звуки рогу, ликуйте перед царем Господом! 7 Нехай заграє море та його повнота, світ і його мешканці. 8 Ріки нехай у долоні плещуть і разом нехай ликують гори – 9 перед Господом, бо він іде судити землю; судитиме по справедливості всесвіт, по правоті – народи.
99. (98) Господь – Цар святий та справедливий
1 Господь царює, нехай тремтять народи. Він на херувимах возсідає, нехай земля стрясається. 2 Господь великий у Сіоні і над усіма народами високий. 3 Хай славлять твоє велике й страшне ім’я; святе – воно! 4 Сильний цар, що любить справедливість: ти ж утвердив правоту, ти суд у Якові вчинив і правосуддя. 5 Вознесіте Господа, Бога нашого, і впадіте ниць перед підніжжям його стіп: святий – він! 6 Мойсей і Арон між його священиками і Самуїл між тими, що його ім’я прикликають. Вони Господа прикликали, і він відповідав їм. 7 Він промовляв до них в стовпі хмари: вони дотримували його накази і закони, що їх він дав їм. 8 Господи, Боже наш, ти відповідав їм, був для них Богом милосердним, хоча й відплачував їхні лихі вчинки. 9 Вознесіте Господа, нашого Бога, і припадіте до гори його святої: бо Господь, Бог наш, – святий.
100. (99) Служіте Господеві з радістю!
1 Псалом. На подяку. Ликуйте перед Господом, уся земле! 2 Служіте Господеві з радістю! Увійдіть перед його обличчя веселі! 3 Знайте, що Господь, то він – Бог; він створив нас, і ми йому належимо. Його народ ми й вівці його пасовиська. 4 Увійдіть із подякою в його ворота, в його двори з хвалою; дякуйте йому, благословіте його ім’я! 5 Бо добрий Господь, повіки його милість і по всі роди його вірність.
101. (100) 3разок князя
1 Давида. Псалом. Про милість та про справедливість я буду співати, тобі, о Господи, псалми співатиму. 2 Буду вважати на дорогу досконалу. Коли прийдеш до мене? Ходитиму в досконалості серця мого посеред дому мого. 3 Перед очима в себе не утверджу нічого нечестивого. Того, що творить беззаконня, зненавиджу, до мене той не пристане. 4 Лукаве серце відійде геть від мене, зла я не хочу й знати. 5 Хто обмовляє тайкома ближнього свого, – того я призведу до мовчанки. Хто має горде око й пиху в серці, не стерплю того. 6 Очі мої на вірних краю, щоб жили зо мною. Хто ходить шляхом досконалих, той буде мені служити. 7 Не житиме у моїм домі, хто лукавство творить. Хто кує брехні, не встоїться перед очима в мене. 8 Щоранку призводитиму до мовчанки усіх нечестивих краю, щоб вигубити з Господнього міста усіх, що творять беззаконня.
102. (101) Молитва тяжко хворого
1 Молитва нужденного, що, прибитий горем, виливає свою скаргу перед Богом. 2 Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде 3 Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро. 4 Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють. 5 Прибите, мов трава, в’яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій. 6 Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри. 7 Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах. 8 Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі. 9 Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною. 10 Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, – 11 через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув. 12 Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в’яну. 13 Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім’я твоє по всі роди. 14 Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година. 15 Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох. 16 Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі – твоєї слави. 17 Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі, 18 зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує. 19 Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа. Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув, 21 щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть; 22 щоб звіщали ім’я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі, 23 коли разом зберуться народи і царства служити Господеві. 24 Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої. 25 Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди! 26 Спервовіку світу ти заснував землю і небеса – діло рук твоїх. 27 Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть. 28 Ти ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає. 29. Сини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.
103. (102) Прослава Божого милосердя
1 Давида. Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє – його святе ім’я. 2 Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи. 3 Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги. 4 Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям. 5 Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність. 6 Господь творить правосуддя і суд усім прибитим. 7 Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля діла свої. 8 Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий. 9 Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки. 10 Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам. 11 Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться. 12 Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші. 13 Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться. 14 Він знає, з чого ми зліплені, він пам’ятає, що ми – порох. 15 Чоловік бо – дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі. 16 Потягне над ним’вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше. 17 Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих, 18 що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати. 19 Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє. 20 Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова. 21 Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю. 22 Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!