Левіт 1,2,3
1. Жертви всепалення: з тварин 1-2; з волів 3-9; з дрібних тварин 10-13; з птаства 14-17
1 Покликавши Мойсея, сказав Господь до нього з намету зборів таке: 2 «Промов до синів Ізраїля та скажи їм: Коли хтось із-поміж вас приноситиме Господеві жертвопринос, то з товару або з отар, маєте приносити вашу жертву. 3 Коли його жертва на всепалення – з товару, то нехай принесе самця без вади; коло входу в намет зборів принесе він його, щоб знайти ласку в Господа. 4 Він покладе свою руку на голову жертви всепалення, й вона буде прийнята йому на користь – як покута за нього. 5 І заріже бичка перед Господом, а сини Аронові, священики, принесуть його кров і покроплять нею з усіх боків жертовник, що при вході в намет зборів. 6 І здере шкуру з жертви, і розшматує її на кусні, 7 сини ж Аронові, священики, запалять вогонь на жертовнику і розкладуть на вогні дрова; 8 потім сини Аронові, священики, розкладуть кусні, голову й тук на дровах, що на вогні, на жертовнику. 9 Нутрощі ж його й ноги виполоще в воді, а священик усе це воскурить на жертовнику; це всепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа. 10 Коли ж жертва його на всепалення з дрібного скоту, чи то з овець, чи з кіз, то нехай принесе самця без вади, 11 і заріже його на північнім боці жертовника перед Господом, а Аронові сини, священики, покроплять його кров’ю навколо жертовника. 12 І розшматує його на кусні, і священик розкладе їх укупі з головою й туком на дровах, що горять на жертовнику. 13 А нутрощі ж і ноги виполоще в воді, і священик принесе все це й воскурить на жертовнику: це всепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа. 14 Коли ж жертовопринос на всепалення Господеві з птаства, то нехай він принесе його з горлиць або голубенят; 15 і принесе його священик до жертовника, скрутить йому голівку та й воскурить на жертовнику, а кров його нехай видушить на стінку жертовника; 16 вола ж його з пір’ям відірве й кине збоку біля жертовника, на схід, до попелища. 17 І роздере його по крилам, не відриваючи їх, і воскурить його священик на жертовнику, на дровах, що на вогні: ось усепалення, вогняна жертва приємного запаху для Господа.»
2. Жертви з муки 1-12; про сіль 13; жертви з первоплодів 14-16
1 «Якщо хтось схоче принести Господеві безкровну офіру, з питльованої муки нехай буде його принос; нехай злиє на нього олії і покладе на нього ладану. 2 І принесе його синам Ароновим, священикам, а священик, узявши з нього повну жменю питльованої муки з олією й з усім ладаном, воскурить на спогад на жертовнику; це вогняна жертва приємного запаху для Господа. 3 Останки ж офіри будуть для Арона й синів його, як священна пайка вогняної жертви для Господа. 4 А коли схочеш принести в дар офіру, спечену в печі, нехай то будуть прісні коржі, з питльованої муки, розчиненої на олії, та ладки прісні, помазані олією. 5 Коли ж твій принос-офіра, спечена на сковороді, нехай буде питльована мука, розчинена на олії, прісна; 6 роздрібниш його на кусні й зіллєш на нього олії: це безкровна жертва. 7 А як твій принос-офіра, зготована в ринці, то нехай буде зроблена з питльованої муки з олією. 8 І принесеш так зготовану офіру Господеві і подаси її священикові, а він піднесе її до жертовника. 9 І візьме священик з офіри на спогад частину, і як кадило воскурить на жертовнику; вогняна це жертва приємного запаху для Господа. 10 Останки ж офіри будуть для Арона й синів його – як священна пайка вогняної жертви для Господа. 11 Ніяка ваша офіра, що її приносите Господеві, не буде зроблена на квасі, бо ні дріжджів, ні меду, ніколи не палитимете як вогняну жертву Господеві. 12 Ви можете принести їх як принос Господеві з первоплоду, але на жертовник, як приємний запах, вони не підуть. 13 Кожен твій принос-офіру посолиш сіллю; а щоб не забракло твоїй офірі соли Завіту Бога твого, то з усяким твоїм приносом приноситимеш і сіль. 14 А як приноситимеш офіру з первоплодів Господеві, то принесеш колоски, пражені на вогні, або нове потовчене зерно – як офіру з твоїх первоплодів; 15 наллєш на неї олії і покладеш на неї ладану: це безкровна жертва. 16 І воскурить священик, на спогад, немов кадило, частину нового зерна й частину олії з усім ладаном її: це вогняна жертва Господеві.»
3. Мирні жертви: воли 1-5; вівці 6-11; кози 12-17
1 «А як його принос-жертва мирна, і він хоче принести її з товару, самця чи самицю без вади, має принести Господеві. 2 Нехай покладе руку свою на голову жертви та й заріже її коло входу в намет зборів, Аронові ж сини, священики, покроплять її кров’ю жертовник з усіх боків. 3 І нехай принесе з мирної жертви на спалення Господеві тук, що покриває нутрощі, й увесь жир, що на нутрощах, 4 і обидві нирки з ситтю, що на них, та полядвиці, а чепець над печінкою й над нирками нехай відкине. 5 І сини Аронові воскурять це на жертовнику, зверху всепалення, на горіючих дровах: це вогняна жертва приємного запаху для Господа. 6 Коли ж з отар принос його в мирну жертву Господеві, нехай принесе самця чи самицю без вади. 7 Якщо ягня приносить у жертву, нехай принесе його перед Господа; 8 і покладе руку свою на голову жертви й заріже перед наметом зборів, Аронові ж сини покроплять його кров’ю жертовник з усіх боків. 9 Та нехай принесе з мирної жертви на спалення Господеві тук його: увесь курдюк, відділивши його по саму крижову кість; тук, що вкриває нутрощі, і ввесь жир, що на нутрощах; 10 і обидві нирки з ситтю, що на них, та що по боках, а чепець над печінкою й над нирками нехай відкине. 11 І священик нехай спалить його на жертовнику як поживу для спалення Господеві. 12 А коли принос його – коза, нехай приведе її перед Господа 13 і покладе свою руку їй на голову та й заріже її перед наметом зборів; Аронові ж сини покроплять її кров’ю жертовник з усіх боків. 14 І нехай принесе з неї – як принос на спалення Господеві – тук, що вкриває нутрощі, і ввесь жир, що на нутрощах; 15 обидві нирки й сить на них та по боках; а чепець над печінкою й над нирками нехай відділить. 16 І священик нехай спалить їх на жертовнику як поживу для спалення на приємний запах. Увесь тук належить Господеві. 17 Установа ця віковічна для ваших поколінь, де б ви не осілись: ні туку, ні крови не смієте їсти.»