ЧОТИРНАДЦЯТА КАТИЗМА
МОЛИТВИ НА ПОЧАТОК
Благословенний Бог наш, завжди нині повсякчас і на віки віків. Амінь
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас; Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, посіти і зціли немочі наші, імени Твого ради.
Господи, помилуй. (3)
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, Ти, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Бо Твоє єсть царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (12)
МОЛИТВА ДО СВЯТОЇ
ЖИВОНАЧАЛЬНОЇ ТРОЙЦІ
Всесвята Тройце, Боже і Творче всього світу! Поспіши направити серце моє, щоб я, почавши з увагою мовити ці богонатхнені псалми, що їх Святий Дух устами Давида видихнув, закінчив добрими ділами. Нині я, недостойний, хочу їх мовити, але, відчуваючи своє незнання, молюся, припадаючи до тебе і просячи твоєї помочі, та взиваю: Господи, направ розум мій і стверди серце моє, щоб не падав я духом через слова уст, але через розуміння мовленого веселився і приготувався до творення добрих діл, на яких учуся. І, освітлений добрими ділами, нехай стану на суді твоїм праворуч з усіма вибраними твоїми. І нині, Владико, благослови зі щирого серця заспівати, мовлячи так:
Прийдіте, поклонімся цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся Христові, цареві, нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа, царя і Бога нашого.
ПСАЛОМ 101
Господи, почуй мою молитву; моє благання нехай до тебе ввійде
Не ховай обличчя твого від мене у день моєї скрути. Прихили до мене твоє вухо, коли до тебе взиваю, вислухай мене скоро.
Бо дні мої, як дим, щезають, і мої кості, як жар, тліють.
Прибите, мов трава, в’яне моє серце, я забуваю їсти хліб мій.
Від сильного мого стогнання прилипли мої кості до моєї шкіри.
Я став, мов пелікан у пустині, зробивсь, мов той пугач у руїнах.
Не сплю я й стогну, немов самітна пташка на покрівлі.
Вороги мої ввесь час мене ображають; ті, що лютують проти мене, кленуться мною.
Бо я, неначе хліб, їм попіл і напиток мій із сльозами я змішую, –
через твій гнів і твоє обурення, бо ти мене підняв і кинув.
Дні мої, неначе тінь, що простягнулась, і сам я, неначе трава, в’яну.
Ти ж, Господи, сидиш повіки на престолі, й ім’я твоє по всі роди.
Ти встанеш, змилуєшся над Сіоном, бо час над ним уже змилосердитись, бо прийшла година.
Слуги твої люблять його каміння, їм милий його порох.
Народи будуть імени Господнього боятись, і всі царі землі – твоєї слави.
Коли Господь Сіон відбудує, явиться в своїй славі,
зглянеться він над молитвою нужденних, молитвою їхньою не погордує.
Хай це запишеться для будучого роду, і народ, що буде створений, хвалитиме Господа. Бо він з висоти своєї святині подивився, Господь із небес на землю глянув,
щоб почути стогін бранця, щоб визволити призначених на смерть;
щоб звіщали ім’я Господа в Сіоні і хвалили його в Єрусалимі,
коли разом зберуться народи і царства служити Господеві.
Він виснажив у дорозі мою силу, укоротив дні мої.
Я кажу: Боже мій, не забирай мене у половині віку мого: літа твої по всі роди!
Спервовіку світу ти заснував землю і небеса – діло рук твоїх.
Вони загинуть, ти ж будеш стояти; все постаріється, немов одежа. Наче вбрання, ти їх міняєш, і вони пройдуть.
Ти ж усе той самий, і літам твоїм кінця немає.
Сини слуг твоїх будуть жити, і їхнє потомство утривалиться перед тобою.
ПСАЛОМ 102
Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє – його святе ім’я.
Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи.
Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги.
Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям.
Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність.
Господь творить правосуддя і суд усім прибитим.
Він показав Мойсеєві свої дороги, синам Ізраїля діла свої.
Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий.
Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки.
Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам.
Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться.
Як далеко схід від заходу, так віддалив він від нас злочинства наші.
Як батько милосердиться над синами, так милосердиться Господь над тими, що його бояться.
Він знає, з чого ми зліплені, він пам’ятає, що ми – порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина: квітне, мов квітка в полі.
Потягне над ним’вітер, і його немає, і місце, де він був, його не впізнає більше.
Милість же Господня від віку й до віку над тими, що його бояться; і справедливість його над дітьми дітей тих,
що бережуть його союз і про заповіді його пам’ятають, щоб їх виконувати.
Господь на небі утвердив престол свій, і царство його усім володіє.
Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова.
Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю.
Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ПСАЛОМ 103
Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, великий єси вельми! Ти одягнувсь величчю й красою,
ти світлом, наче ризою, покрився. Ти розіп’яв, неначе намет, небо.
Ти збудував твої горниці в водах. Із хмар србі робиш колісницю, ходиш на крилах вітру.
Вітри своїми посланцями учиняєш, полум’я вогненне – слугами своїми.
Ти заснував землю на її підвалинах – не захитається по віки вічні.
Безоднею, немов одежею, покрив її, понад горами стали води.
Перед погрозою твоєю вони втікали, перед голосом грому твого тремтіли.
Звелися гори, зійшли долини до місця, що ти їм призначив.
Поставив їм границю, якої не перейдуть, щоб знову покрити землю.
Джерела посилаєш у ріки, які течуть проміж горами.
Усю звірину, що в полі, вони напувають, дикі осли там гасять свою спрагу.
Над ними кублиться небесне птаство з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з твоїх горниць, земля насичується плодом діл твоїх
Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям; щоб хліб із землі добували:
вино, що серце людське звеселяє олію, щоб від неї ясніло обличчя, і хліб, що скріплює серце людське.
Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, що посадив їх.
На них гніздяться птиці; бусли – на кипарисах їхнє житло.
Високі гори для кіз диких, скелі – для борсуків притулок.
Ти створив місяць, щоб значити пори; сонце знає свій захід.
Наводиш темряву, і ніч надходить, що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Левенята рикають за здобиччю своєю, поживи від Бога собі просять.
Ховаються, як тільки зійде сонце, лягають у своїх барлогах.
Виходить чоловік до свого діла й до своєї праці аж до вечора.
Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив, – повна земля твоїх створінь.
Ось море велике, прешироке, у ньому плазунів безліку, звірів малих і великих.
Там кораблі проходять, є і Левіятан, котрого ти створив, щоб ним бавитися.
Усі вони від тебе дожидають, щоб дав їм у свій час поживу.
Коли даєш їм, вони її збирають, як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид твій; як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються в свій порох.
Зішлеш твій дух, – вони оживають і ти відновлюєш лице землі.
Нехай слава Господня буде повіки нехай Господь радіє творами своїми;
спогляне він на землю, і вона стрясається, торкнеться гір, – вони димують.
Я буду Господеві співати поки життя мого, псалми співатиму, скільки буду жити.
Хай буде приємна йому моя пісня; у Господі я веселитимусь.
Хай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше хай не буде. Благослови, душе моя, Господа!
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
ПСАЛОМ 104
Хваліте Господа, взивайте його ім’я, звіщайте між народами його учинки.
Співайте йому, псалми йому співайте, розповідайте про всі його діла чудесні.
Хвалітеся його святим ім’ям, хай радується серце тих, що Господа шукають.
Шукайте Господа і його силу, Шукайте його обличчя завжди.
Згадайте його чуда, що він зробив був; дива його й вироки уст його.
Потомки Авраама, слуги його, діти Якова, його вибранці!
Він Господь, Бог наш; суди його – на всю землю.
Він вічно пам’ятає про союз свій, слово, що заповідав на тисячу родів,
союз, що уклав з Авраамом, і свою клятву Ісаакові,
що він установив для Якова законом і для Ізраїля союзом вічним,
кажучи: «Тобі я дам Ханаан-землю як частку вашого спадкоємства.»
Як їх була маленька жменька, мало, та ще й були чужими в тій країні
і мандрували від народу до народу, від одного царства до іншого народу, –
не допустив нікому їх гнобити і за них картав царів:
«Не доторкайтеся моїх помазаників і не робіть зла моїм пророкам!»
Навів на землю голод, зламав усю їхню підпору, їхній хліб.
Послав був перед ними чоловіка, у рабство був проданий Йосиф.
У диби закували йому ноги, повісили йому на шию залізні пута,
аж поки не здійснилось його слово, -випробував його глагол Господній.
Послав цар і випустив його на волю; володар народів дав йому свободу.
Настановив його господарем над своїм домом та управителем над усім своїм маєтком,
щоб він князів його зобов’язував за своєю волею, його старших навчав мудрости.
От і ввійшов Ізраїль у Єгипет, Яків почав жити в землі Хама.
Розмножив він народ свій вельми, він їх зробив сильнішими від ворогів їхніх.
Перевернув їхнє серце, щоб зненавиділи люд його, щоб коїли слугам його лукавства.
Тоді послав Мойсея, слугу свого, Арона, що собі вибрав.
Вони появляли поміж ними його дивні знаки і чудеса у землі Хама.
Він наслав темряву, і потемніло, але вони спротивилися його слову.
Перетворив на кров їхні води і виморив їхню рибу.
Від жаб у їхній країні закишіло, були вони й у самих царських покоях.
Сказав, і роями взялися мухи, і комарі всю їхню країну вкрили.
Замість дощу – дав град їм, вогонь палючий на їхню землю.
Побив їхній виноград, смоковниці їхні; і деревину поламав у їхній країні.
Сказав, – і сарана злетіла, і гусені без ліку,
що з’їла всю траву у їхній країні, плоди на їхній землі пожерла.
Він вибив усіх їхніх первородних у країні, первенців повної родючої їхньої сили.
І випровадив їх із золотом та сріблом, і не було між племенами їхніми хисткого.
Зрадів Єгипет, коли ті вийшли, бо страх напав на нього перед ними.
Він простер хмару, неначе покривало, вогонь, щоб уночі світити.
Просили, і перепелиць зіслав їм, і хлібом з неба наситив їх.
Розколов землю, і ринули води, рікою потекли в пустині.
Згадав бо своє святе слово до Авраама, слуги свого.
Випровадив із радістю народ свій і з торжеством – своїх вибранців.
Дав їм землі поган, і вони напрацьованим заволоділи,
щоб його заповідей пильнувати і зберігати його закони. Алилуя.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Достойно є воістину величати блаженною тебе, Богородицю, присноблаженну, і пренепорочну, і Матір Бога нашого. Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Багатомилосердний, премилостивий Господи і всього добра дателю, Чоловіколюбче і всього всесвіту Володарю багатоіменний, Владико і Господи! Бідний і вбогий я, та осмілююся назвати чудове, страшне, святе ім’я твоє, перед яким усе творіння небесних сил, шануючи, зі страхом тремтить. Тут на землі ти виявив промисел незбагненного твого чоловіколюб’я посланням улюбленого твого Сина, що його ти від одвічного лона твоєї Отцівської слави нерозлучним божеством видихнув, щоб людей з ангелами в одну спільноту з’єднати. Пом’яни, Господи, мого лінивства смирення: хоч я бруд і порох, але тебе, невимовне світло, кличу, бо обложений я тілесною неміччю, яку милостиво Слово твоє понесло і смертю своєю звільнило душі наші від неволі ворожої, щоб сподобити нас усіх, що вірою ярмо труду твого на себе взяли, бути спільниками слави твоєї, від якої сатана облудний відпав. Помилуй мене, затуманеного гріховними помислами, піднеси мій розум, заглушений терням лінивства і ожеледдю непокірности. Утверди серце моє, щоб для тебе горіло; очам моїм джерело сліз пошли і на кінець виходу душі моєї з тіла вчини мене непорочним твоїм угодником, наставляючи мене на сердечний подвиг для тебе. Пом’яни, Господи, батьків моїх милосердям твоїм, усіх рідних моїх, сестер і братів, друзів і сусідів, (імена, за кого молимося) і всіх православних християн, – і спаси нас молитвами всіх святих. Прийми на твою честь ці псалми й молитви, які говорив я перед тобою, і нехай не буде тобі мерзенним моління це із зітханням. Бо милостивий ти і чоловіколюбець, і тебе, безначального Отця, славимо, з єдинородним твоїм Сином і з Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Чеснішу від херувимів, і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, тебе величаємо.
Слава: Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Господи, помилуй (3). Благослови.
Христос, істиний Бог наш, молитвами Пречистої своєї Матері, силою чесного й животворящого Хреста, заступництвом святих небесних сил безплотних, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших Антонія й Теодосія та інших чудотворців печерських, усіх святих української землі, святого пророка Давида і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець. Амінь.