Книга Псалмів 28-34

28. (27) Благання 1-5; 8-9; подяка 6-7

1 Давида. До тебе, Господи, взиваю; моя скеле, не одвертайсь мовчки від мене, щоб я не став, як ті, що в могилу сходять, коли ти відцураєшся від мене. 2 Почуй, о Господи, голос мого благання, коли до тебе я взиваю, коли здіймаю мої руки до святого твого храму. 3 Не погуби мене з грішниками, з тими, що чинять беззаконня, що на словах мирні з ближніми своїми; на серці ж зло в них. 4 Воздай їм, Господи, за їхніми ділами і за злобою вчинків їхніх. За ділом рук їхніх дай їм, – поверни їм те, що вчинили. 5 Вони бо не зважають на Господні вчинки і на рук його діло, – нехай отже їх зруйнує і більш не відбудує 6 Благословен Господь, бо він почув голос мого благання. 7 Господь то моя сила й щит мій! На нього уповало моє серце, і допомоги зазнав я; тим і радіє моє серце, і я його вихваляю піснею моєю. 8 Господь – народу свого сила, він рятівна твердиня помазаника свого. 9 Спаси народ твій і благослови твою спадщину, паси й носи їх повік-віки.

29. (28) Бог об’являється у хуртовині

1 Псалом. Давида. Воздайте Господеві, сини Божі, воздайте Господеві славу й силу! 2 Воздайте Господеві славу імени його, вклоніться Господеві в святих шатах.

3 Голос Господній над водами! Загримів Бог слави, Господь над великими водами! 4 Голос Господній – сильний! Голос Господній – величний! 5 Голос Господній ламає кедри, Господь торощить кедри ливанські. 6 Від його голосу Ливан стрибає, мов телятко; Сіріон – як буйволятко. 7 Голос Господній креше полум’я вогнисте; 8 голос Господній пустиню стрясає, пустиню Кадеш стрясає Господь. 9 Голос Господній дуби перевертає й обдирає в лісах кору. А в його храмі усе каже “Слава!” 10 Господь возсів над потопом, і сидітиме Господь, Цар, повіки. 11 Господь народові своєму дасть силу, Господь благословить народ свій миром.

30. (29) Подяка за вирятування від смерти

1 Псалом. Пісня на посвяту храму. Давида. 2 Вознесу тебе, о Господи, бо ти мене визволив і не дав ворогам моїм злорадіти надо мною. 3 Господи, Боже мій, я візвав до тебе і ти вилікував мене. 4 Господи, ти вивів із Шеолу мою душу і оживив мене з-поміж тих, що сходять в яму. 5 Співайте в псалмах Господеві, ви, його побожні, і дякуйте імені його святому! 6 Бо на хвилину гнів його, ласка ж його – поки життя. Увечорі плач завітає, а вранці радість. 7 У моїй певності я мовив: “Не захитаюся повіки!” 8 Господи, з ласки твоєї утвердив ти мене в славі й потузі; сховав твоє обличчя, і я стривоживсь. 9 До тебе, Господи, взиваю; до мого Бога я благаю: 10 “Яка користь з моєї крови, з того, що в могилу зійду? Чи буде прославляти тебе порох, чи буде сповіщати твою вірність?” 11 Почуй, о Господи, і змилуйсь надо мною! Господи, прийди мені на допомогу! 12 На танок перетворив ти плач мій: розперезав моє веретище й оперезав мене веселощами, 13 щоб душа моя тобі псалми співала, – не мовчала. Господи, Боже мій, хвалитиму тебе повіки.

31. (30) Псалмопівець, пригнічений, молиться 1-19; заздалегідь дякує 20-25

1 Провідникові хору. Псалом. Давида. 2 До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене! 3 Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати! 4 Бо ти – скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною. 5 Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти – моє пристановище. 6 В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже. 7 Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю. 8 Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи 9 і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги. 10 Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро. 11 Життя моє виснажується в горі літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали. 12 Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене. 13 Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд. 14 Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене. 15 А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: “Ти єси Бог мій!” 16 В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх. 17 Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді! 18 Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю;нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу. 19 Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять. 20 Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами! 21 Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих. 22 Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині. 23 Я ж у збентеженні моїм промовив: “Відтятий я з-перед твоїх очей!” Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе. 24 Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим злишком відплатить. 25 Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.

32. (31) Бог прощає тому, хто визнає свої гріхи

1 Давида. Маскіл. Блажен, кому простилось беззаконня, кому гріх покрито, 2 Блажен той, кому Бог вини не залічить, і в кого на душі нема лукавства. 3 Як я мовчав, ниділи мої кості серед мого безнастанного стогнання. 4 Бо вдень і вночі твоя рука тяжіла надо мною, висохла моя сила, немов під літню спеку. 5 Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: “Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха мого. 6 Тому помолиться до тебе всяк побожний в час небезпеки. І під час повені вод великих – вони до нього не досягнуть. 7 Ти – захист мій, ти збережеш мене від скрути, огорнеш мене радістю мого спасіння. 8 “Навчу тебе й вкажу тобі дорогу, якою маєш ходити; дам тобі пораду; на тобі – моє око! 9 Не будьте, як той кінь, немов віслюк той нерозумний, що запал їхній треба віжками й вудилом гамувати, а то до тебе не підійдуть.” 10 Великих мук зазнають нечестиві; хто ж уповає на Господа, того огортає ласка. 11 Радійте в Господі й веселітеся, праведні, і ликуйте всі праві серцем.

33. (32) Хвала Божій силі та провидінню

1 Ликуйте, праведні, у Господі: правим хвала личить. 2 Прославляйте Господа гуслами, співайте йому на десятиструнній гарфі. 3 Співайте йому нову пісню, грайте на струнах добре, гучно. 4 Бо Господнє слово праве, і всяке діло його – вірне. 5 Він любить справедливість і право, ласки Господньої земля повна. 6 Словом Господнім створене небо, і подихом уст його – вся його оздоба. 7 Він, немов у бурдюк, збирає морські води, до зборищ кладе водяні безодні. 8 Нехай шанує Господа вся земля; нехай його бояться всі, що живуть на світі! 9 Бо він сказав, і сталось; він повелів, і постало. 10 Господь раду народів зводить нанівець, і думки людські обертає на ніщо. 11 Господня ж постанова стоїть повіки: помисли його серця від роду й до роду. 12 Щасливий народ, Бог якого – Господь, народ, якого вибрав він собі у спадщину. 13 Господь із неба поглядає, він бачить усіх дітей людських. 14 Він дивиться з місця побуту свого на всіх землі мешканців, 15 Він, що сотворив серця усіх їх, вважає на всі їхні діла. 16 Не переможе цар великим військом і не спасеться лицар силою великою. 17 Марна надія конем перемогти, він не врятує великою силою своєю. 18 Ось очі Господа на тих, що його бояться, що уповають на його ласку, 19 щоб рятувати їхнє життя від смерти і живити їх у голоднечі. 20 Душа наша Господа чекає; він – наша допомога, щит наш. 21 Ним веселиться наше серце, бо на святе його ім’я ми уповаєм. 22 Нехай твоя ласка, Господи, буде над нами, бо ми надіємось на тебе.

34. (33) Хвала Господеві 2-4 заклик надіятися на доброту Божу 5-11; зберігання заповідей 12-23

1 Давида, коли він удавав божевільного перед Авімелехом, і той прогнав його, і він пішов. 2 Благословлю Господа повсякчасно, завжди хвала його в устах у мене. 3 Душа моя нехай Господом хвалиться; нехай покірні чують те й веселяться. 4 Величайте Господа зо мною, і вознесімо ім’я його вкупі. 5 Я шукав Господа, і він почув мене; і звільнив мене від усіх моїх страхів. 6 Гляньте на нього й розвеселіться, обличчя ваше нехай не соромиться. 7 Ось візвав бідолаха, і Господь почув, і врятував його від усіх його напастей. 8 Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться, і їх визволяє. 9 Спробуйте й подивіться, який добрий Господь Блаженний, хто до нього прибігає. 10 Бійтеся Господа, його святії бо нема нестачі в тих, що його бояться. 11 Багатії збідніли й голодують, а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне. 12 Ходіть, мої діти, послухайте мене: остраху Господнього навчу вас. 13 Хто той, що життя любить, що рад бачити дні щасливі? 14 Бережи від зла язик твій і уста твої від слів лукавих. 15 Відступи від зла й чини добро, шукай миру та його тримайся! 16 Очі Господні на праведних; вуха його – на їхній заклик. 17 А обличчя Господнє проти злочинців, щоб знищити з землі їхню пам’ять. 18 Візвали праведні, і Господь почув їх і з усіх скорбот їхніх врятував їх. 19 Близький Господь до тих, у кого розбите серце; прибитих духом він спасає. 20 Багато в праведника злиднів, але з усіх них Господь його рятує. 21 Він усі його кості зберігає, ані одна з них не зламається. 22 Злоба грішника його ж убиває, і ті, що ненавидять праведника, зазнають кари. 23 Господь визволяє душу слуг своїх, і хто до нього прибігає, покараний не буде.