Левіт 26,27

26. Нагороди за пильнування закону 1-13; кари за переступлення 14-39; новий союз ласки 40-46

1 «Не робіть собі кумирів, ні тесаних ідолів, ні стовпів не ставте собі, ні каменя з образами нехай не буде в вашій землі, щоб перед ними падати ниць; бо я – Господь, Бог ваш. 2 Субот моїх пильнуйте і святиню мою шануйте; я – Господь. 3 Коли ходитимете в моїх установах і пильнуватимете мої заповіді, і будете їх виконувати, 4 то я насилатиму вам дощі о відповідній порі, і земля даватиме свій урожай, і дерево, що в полі, приноситиме свої плоди. 5 Молотьба триватиме у вас до збирання винограду, а збір винограду триватиме до сівби; ви їстимете хліб ваш до наситу і житимете безпечно у своєму краю. 6 Я встановлю мир у краю, й зможете лягати (спати), і ніхто не буде вас турбувати; я повиганяю хижого звіря з країни, і меч не проходитиме по краю вашім. 7 Ви будете гнатися за вашими ворогами, й вони падатимуть від меча перед вами. 8 П’ятеро вас гнатиме сотню, а сотня вас гнатиме десять тисяч, падатимуть вороги ваші від меча перед вами. 9 Я обернусь до вас і розплоджу вас, і розмножу вас, і дотримаю мого союзу з вами. 10 Ви не то що зможете прохарчуватися попередньоліт-німи врожаями, ба навіть виноситимете старе перед новим урожаєм. 11 Я поставлю мою храмину посеред вас: не буду бридитися вами. 12 Я ходитиму проміж вас і буду вашим Богом, а ви будете моїм народом. 13 Я – Господь, Бог ваш, що вивів вас із Єгипетської землі, щоб ви не були там рабами; я поломив занози ярма вашого, щоб ви ходили випростані. 14 Коли ж ви мене не послухаєте і не виконуватимете всіх оцих заповідей моїх, 15 коли зневажатимете мої установи й гордуватимете веліннями моїми, не здійснюючи всіх заповідей моїх та ламаючи союз мій, 16 то ось що я зроблю з вами: напущу на вас страх, сухоти й пропасницю, від них померкнуть очі й погасне життя. Намарно будете засівати своє зерно, бо вороги ваші пожеруть його. 17 Я звернусь проти вас, і вас поб’ють вороги ваші; над вами володарюватимуть ненависники ваші, і ви втікатимете, хоч і ніхто не буде гнатися за вами. 18 Якщо і тоді не послухаєте мене, я семикратно обкладу вас карами за гріхи ваші. 19 Я зламаю вашу зарозумілу силу, і зроблю небо над вами як залізо, а землю вашу як мідь. 20 Намарне витратиться ваша сила, бо земля ваша не даватиме врожаю, ні дерево з краю не даватиме свого плоду. 21 А коли ж ви все таки будете противитися мені, і не схочете слухати мене, я скараю вас сім разів більшою карою, ніж ваші гріхи. 22 Я пущу на вас дикого звіря, що вигубить дітей ваших, і винищить скоьину вашу, і вас зведе нінащо, так що спорожніють шляхи ваші. 23 Коли ж ви й після цього не дасте мені вас направити, а виступатимете проти мене, 24 то я теж піду проти вас і покараю вас семикрат-но за гріхи ваші. 25 Я наведу на вас меч, що помститься за зламаний союз. Ви позбираєтесь у ваших містах, а я впущу посеред вас чуму, і ви впадете ворогові до рук. 26 Як я відніму в вас піддержку вашу, – хліб, тоді десять молодиць пектимуть хліб ваш в одній печі і розділюватимуть вам по вазі, й ви їстимете й не насититесь. 27 Коли ж і після цього не послухаєте мене і повстанете проти мене, 28 я теж виступлю в гніві проти вас і покараю вас усемеро за гріхи ваші. 29 Ви їстимете тіло синів ваших, і тіло дочок ваших їстимете. 30 Я зруйную ваші висоти, і розіб’ю ваші стовпи на честь сонця і кину ваші трупи на звалища бовванів ваших, і душа моя гидуватиме вами. 31 Міста ваші оберну в пустиню, зруйную святині ваші і не прийму приємного запаху ваших воскурень. 32 Я спустошу країну так, що вороги ваші, які поселяться в ній, зжахнуться над нею. 33 Вас самих я порозкидаю між народами, я вийму з піхов меча за вами; і спорожніє земля ваша, а міста ваші перетворяться в руїни. 34 Тоді земля зазнає відпочинку протягом усього часу її запустіння, як ви самі опинитесь у землі ворогів ваших; тоді відпочине земля й розкошуватиме своїми суботами. 35 По всі дні запустіння свого спочиватиме вона за те, що не відпочивала своїми суботами, як жили ви на ній. 36 А тим, хто з вас зостанеться, на серце наведу страх у країнах їхніх ворогів; так що гнатиме їх шелестіння листя, як затремтить від вітру, і втікатимуть, як утікають від меча, і падатимуть, хоч ніхто не гнатиметься за ними. 37 І спотикатимуться один через одного, наче перед мечем, хоч ніхто не гнатиметься за ними; ви не встоїтесь перед ворогами вашими. 38 Ви загинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших. 39 Хто ж зостанеться з вас, ті зотліють за свої беззаконня по ворожих землях; вони зотліють і за беззаконня батьків своїх, як і батьки їхні. 40 Вони зізнаються у власних беззаконнях і у беззаконнях батьків своїх, – і в тих віроломствах, що мені вчинили, йдучи явно проти мене. 41 Із-за того й я повстав проти них і вигнав їх у землю ворогів їхніх. І тоді впокориться їхнє необ-різане серце, і тоді вони спокутують свої беззаконня. 42 Я згадаю союз мій із Яковом і союз мій із Ісааком, та й союз мій із Авраамом я теж згадаю, і землю я згадаю. 43 Але спершу вони мають покинути її; і вона зазнає своїх субот, як вони її полишать; та й самі вони спокутують свої беззаконня за те, що приписами моїми погордували й установами моїми гидували. 44 Та навіть і тоді, як перебуватимуть у землі ворогів своїх, я їх від себе не відкину, і не полишу їх так, щоб їх вигубити та зламати союз мій із ними; я бо – Господь, Бог їхній. 45 Тож і згадаю заради них самих союз мій із їхніми предками, що вивів їх із Єгипетської землі перед очима в народів, щоб бути їхнім Богом, я, Господь.» 46 Це установи, й приписи й закони, що поставив Господь між собою та синами Ізраїля на Синай-горі, через Мойсея.

27. Обітниці та десятини 1-34

1 Господь сказав Мойсеєві: 2 «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Коли хтонебудь обітує Господеві грошову вартість якоїсь особи, 3 то за чоловіка від двадцятьох до шістдесятьох років оцінка буде п’ятдесят срібних шеклів, по шеклю святині, 4 а за жінку оцінка буде тридцять шеклів; 5 а як матиме від п’ятьох до двадцятьох років, то за чоловічу стать оцінка – двадцять шеклів, а за жіночу – десять шеклів; 6 від одного місяця до п’ятьох років, за хлопця оцінка буде п’ять шеклів срібла, а за дівчину – три шеклі. 7 Як же комусь шістдесят років або більше, то оцінка буде: за чоловіка п’ятнадцять шеклів, за жінку десять шеклів. 8 Коли ж той, хто робить обітницю, вбогий і не може дати по оцінці, то нехай поставлять його перед священиком, і священик оцінить його по його спромозі. 9 А коли то скотина, з якої приносять у жертву Господеві, то все, що дається Господеві, вважатиметься за святе; 10 її не можна ні перемінити, ні підмінити, ні кращої на гіршу, ні гіршої на кращу; коли ж хтось замінить скотину за скотину, то одна й друга стануть святими. 11 Коли ж то буде якась скотина нечиста, що не приноситься Господеві в жертву, то нехай її поставлять перед священиком, 12 і священик оцінить її, чи добра, чи не добра; як її священик оцінить, так і буде. 13 Якщо б він схотів викупити її, нехай додасть п’ятину до оціненої вартости. 14 Коли хтось присвятить дім свій як святиню Господеві, нехай священик оцінить його, чи він варт багато, чи мало; і як його священик оцінить, так і мусить бути. 15 Коли ж той, хто присвячує, схоче викупити свій дім, то нехай додасть п’ятину поверх оцінки, й дім буде його. 16 Коли хтось присвятить Господеві якесь спадкове поле, то його Оцінка буде за мірою висіву його, п’ятдесят срібних шеклів за один омер ячменю. 17 Коли від ювілейного року присвятить своє поле, то оцінка зостанеться цілою. 18 А коли по ювілейному році присвятить своє поле, то нехай священик полічить йому гроші за мірою років, що зостаються до наступного ювілейного року, і нехай буде відчислене від оцінки. 19 Якби ж той, хто присвятив, схотів викупити поле, нехай додасть п’ятину ціни, за яку його оцінено, й воно зостанеться за ним. 20 Коли ж не викупить поля або продасть його іншому чоловікові, то потім не можна його вже більш викупляти. 21 І хоч поле стане звільнене в ювілейному році, однак воно буде присвячене Господеві як поле обітоване; воно перейде в посідання священика. 22 А коли присвятить Господеві куплене поле, що не належить до його спадщини, 23 то нехай священик полічить йому відповідно до ціни аж до ювілейного року, а він заплатить її у той же день, як священний дар Господеві. 24 В ювілейному році поле повернеться до того, в кого він купив його, й належатиме йому як спадкова власність. 25 Кожна оцінка нехай буде шеклями святині; двадцять гер на один шекель. 26 Щодо первородця від скотини, що вже як первородне належиться Господеві, то ніхто не може його присвятити, чи з великорослої воно скотини, чи з дрібної (чи це віл чи ягня), – воно належиться Господеві. 27 Коли ж скотина нечиста, нехай викупить її за оцінкою, додавши до неї п’ятину; як же не викупить, то нехай продасться за оцінкою. 28 З усього свого майна, що хтось його присвятить Господеві як обітоване, чи людину, чи скотину, чи власне спадкове поле, – нічого не можна продавати, ні викуплювати; все, що обітоване, пресвяте Господеві. 29 Ніхто обітований з-між людей не може бути викуплений: він має таким померти. 30 Всяка десятина від землі, чи від засівів із поля, чи від плодів із дерева, буде Господеві, (вона) свята Господеві. 31 А хто схоче викупити якусь частину з десятини, нехай додасть до неї п’ятину. 32 Десятина з великорослої чи з дрібної скотини; десятина з усього, що проходить під ґирлиґою пастуха, буде свята Господеві. 33 Не треба вибирати чи краще, чи гірше, й вимінювати його не можна; коли ж його перемінено, то й воно саме, й те, чим замінено його, стане святим Господеві; викупляти його не можна.» 34 Ось такі заповіді, що Господь заповідав Мойсеєві для синів Ізраїля на Синай-горі.